Для наших медиків це стало цілковитою несподіванкою. Можна лише уявити, що означає для установи, яка приймає сотні відвідувачів у день і потребує розширення, таке рішення!
В чому полягає вимога Ірпеня, чи має право Ірпінський відділ охорони здоров’я вимагати звільнити будівлю та про подальші дії керівництва Бучанської поліклініки розповідає Олександр Кравчук, лікар-невропатолог Бучанської міської поліклініки, депутат Бучанської міської ради, голова постійної депутатської комісії по захисту навколишнього середовища і Чорнобильської катастрофи.
- Олександре Петровичу, якою була історія цього питання? Наша поліклініка дійсно «посягнула» на чуже?
- Я б так не сказав. А почалося все це з добрий десяток років тому. На території Ірпінської міської лікарні знаходиться приміщення автоклавної, де проводять стерилізацію матеріалів. Вона складається з двох приміщень. Одне з них і займає Бучанська поліклініка.
А передісторія така. Коли головою Бучанської селищної ради був ще Василь Якобінчук, у зв’язку з тим, що в Бучанської поліклініки не вистачало приміщення, нам по вул. Енергетиків, 19 віддали для розширення поліклініки три кімнати.
Але тоді ми входили до складу Ірпінської центральної міської лікарні. І ці приміщення, що призначалися для нашої поліклініки, автоматично перейшли до складу Ірпінського відділу охорони здоров’я. На той час головний лікар – Георгій Глінський, замість того, щоб розширити Бучанську поліклініку, віддав ці кімнати в якості квартири співробітниці – чудовому лікарю, професіоналу. Особисто до неї жодних претензій немає. Вона приїхала, як молодий спеціаліст, і двадцять років простояла у черзі на житло. Але…
А нам, в якості компенсації, надали другу половину приміщення автоклавної у міській лікарні. На цьому справа зупинилася.
- Але «обмін», здається, вийшов нерівноцінний?
- Так. Адже ми віддали три кімнати, загальною площею понад 60 кв. м., натомість отримали приміщення у15 кв. м. Обмін і справді нерівноцінний, але діватися було нікуди. І ми з ним погодилися.
- В якості чого слугує додаткове приміщення?
- У цьому приміщенні зберігаються всі листи, технічна документація, матеріальні цінності. Крім того, там облаштована пральня і ми маємо змогу випрати спецодяг усього колективу, а не везти його кудись. Словом, на цих 15 кв. м. площі сконцентровано наше господарство. Наразі ж постало питання, що їх у нас забирають. Натомість іншого приміщення не дають. Але ж додаткові квадратні метри Бучанська селищна рада нам виділила зі свого фонду, і віддала більше, ніж ми донедавна мали.
- Чим мотивує свої дії Ірпінський ВОЗ?
- Привід можна знайти завжди. В принципі, наскільки відомо, вони там хочуть зробити щитову.
- Наскільки правомірними є їхні дії?
- Вони неправі. Але справа в тому, що в нас немає документів на це приміщення. Адже ми були єдиною лікарнею. Хоча, мабуть, зараз так стоїть питання, що документацію потрібно мати буквально на все – навіть на якісь дрібні речі.
- Чи будете ви вживати якісь заходи для вирішення цього питання? Ваші подальші дії?
- Я, як депутат Бучанської міської ради, звернувся до юридичного відділу Бучанської міської ради. Був направлений відповідний лист до прокуратури міста Ірпеня, бо всі ми вважаємо, що це – дуже велика несправедливість. Фактично Бучанська поліклініка отримала в чотири рази меншу площу, і то її зараз забирають. Усі – і поліклініка, і Бучанська міська рада – будемо займатися цим питанням. Ми не згодні з діями керівництва Ірпінської центральної лікарні.