Безперечно, з набуттям статусу міста Буча зробила значний крок вперед у соціально-економічному розвитку. Будуються нові об’єкти, відкриваються служби, покликані надавати жителям якісні послуги. Одна з визначальних перспектив – роль нашого міста у проведенні Євро – 2012.
Але все одно нам цікаво: а що ж буде далі?
Про це «БН» поцікавилися в Бучанського міського голови Анатолія Федорука.
- Які об’єкти соціального призначення планується побудувати в Бучі найближчим часом?
- У поточному році найголовніше завдання, що стоїть перед нами в соціальному плані – відкрити пенсійне управління. Воно буде розташоване по бул. Богдана Хмельницького, 2. Вже є відповідні накази і про створення управління юстиції. Наразі залишилося завершити ремонт будівлі, в якій розміщуватиметься ця структура. Не за горами відкриття таких служб, як державний нотаріус, судово-виконавча служба, бюро технічної інвентаризації.
І хоча в нас поки що немає кадастрової служби, в Бучі вже функціонує відділ земельних ресурсів, який створений як структурний підрозділ Державної земельної агенції.
Взагалі, якщо говорити про найближчу перспективу, рік-два, максимум – три роки, то ми повинні мати в Бучі повний спектр послуг – установ, організацій, підприємств, які їх надаватимуть, створених за аналогом інших міст, які вже протягом десятиліть розбудовувалися в статусі обласного значення і мають досвід в цих питаннях.
- Анатолію Петровичу, в якому дусі буде розвиватися наше місто?
- Курс, який визначила Бучанська міська рада, її виконавчий комітет ще задовго до 2008 року, буде продовжений і надалі. Звичайно, доповнений новими думками, напрямками, рішеннями. Буча стрімко розвиватиметься, бо для цього вдало склалися всі історичні та економічні чинники. Вони сприяють тому, аби ми не стояли на місці.
Крім того, є велике бажання самої територіальної громади самовдосконалюватися, розвивати рідне місто, аби можна було з гордістю говорити: «Я живу в Бучі. Я народився в Бучі. Я другою Батьківщиною обрав це місто!». І це – найголовніше.
- До речі, у бучанців, як на мене, досить розвинене почуття патріотизму…
- Так, я з Вами погоджуюся. Пояснення цьому лежить на поверхні. Колись один із приїжджих - перевіряючих, поспілкувавшись з певною кількістю жителів нашої територіальної громади (тоді ще в статусі селища), зробив для себе висновок, який мені згодом озвучив: „У вас, бучанців, нездорове почуття патріотизму!”
Слово „нездорове” було сказано в позитивному значенні. І дійсно, так воно й є.
Під час спілкування з людьми, особливо молодого віку, мені пояснювали, що раніше вони соромилися говорити, де проживають. Казали, що живуть в Ірпені. Сьогодні ж, я думаю, не знайдеться жодної людини, яка б говорила, що живе в Бучі, з певним скепсисом чи незадоволенням, а навпаки – каже це з гордістю.
![]()
- Приємно бачити, що в місті з’являються нові будівлі. Але іноді просто жахаєшся від того, яку неповагу проявляють деякі категорії населення до того, що нас оточує. Як приклад – напівзруйнований бучанський підземний перехід. На Вашу думку, чим все це можна пояснити?
- Буча не є якимось анклавом, де діють якісь певні норми або стандарти поведінки. У нас люди себе поводять так, як і в будь-якому іншому місті. В кожного своє уявлення про культуру. Те, що відбувається тут, не є притаманним лише Бучі.
Так, проблема ця дійсно існує. І, на перший погляд, її просто вирішити – потрібно бути вихованим, шанувати і цінувати те, що зроблено чужими руками. На жаль, не кожен так думає. Що ж, мабуть, нам потрібно через це пройти.
Але я б не став категорично говорити, що ніщо людьми не цінується, а тільки ламається. Коли облаштовувалася територія по вул. Кірова (біля Будинку культури), то будівельники забули закріпити паркові лави. Практично три тижні вони простояли без відповідного кріплення. Думали, що поламають, вкрадуть. Але приємно, що вони залишилися на місці, ніхто їх не забрав. І таких прикладів можна навести багато. Це говорить про те, що все-ж таки, в переважній більшості, люди шанують те, що робиться. І чим більше ми будемо робити добрих справ, пов’язаних з благоустроєм, наданням якісних послуг в соціальній сфері, комунальному господарстві, тим більше буде добрих людей.
- Коли постало питання про набуття Бучею статусу міста, дехто почав закидати, що в цьому разі скасують усі пільги, люди залишаться ні з чим.
Чи дійсно так сталося?
- Всі скептики, які тоді це говорили, спрямовували свої дії, в першу чергу, на необізнаність певної категорії населення, бо знали, що незабаром Буча набуде статусу міста. Вони розцінювали всі ці зміни з позиції своєї особистої зацікавленості в тому, щоб в Бучі було нестабільно та некомфортно жити.
Ми проводили аналіз ситуації, яка тоді склалася, вели роз’яснювальну роботу серед населення, говорячи про те, що деякі пільги чи кошти втратяться лише на папері, бо, фактично, їх і так ніхто не отримував. Розуміючи необхідність певних категорій жителів нашої територіальної громади в підтримці, ми в міському бюджеті передбачили значний фінансовий ресурс для того, щоб вирішувати наболілі соціальні питання, які виникають у тієї чи іншої людини або родини. На жаль, не в повній мірі, не так, як би того хотілося і нам, і представникам територіальної громади. Але виходячи з тих можливостей, які маємо, робимо все можливе, аби допомогти.
- Чи планується наблизити комфортність «центру» до «краю» Бучі?
- Так завжди в усіх складалося, що всі роботи починаються саме з центральної частини населеного пункту. Але я б не став стверджувати, що Буча розбудовується лише в центрі. Ще у 1999 році, визначивши умовні п’ять мікрорайонів, ми почали працювати над благоустроєм всього міста, виходячи з бюджетного призначення і фінансового ресурсу, розрахованого на одного жителя, який проживає в тому чи іншому мікрорайоні.
І ця пропорція дотримується. Можливо, жителі хотіли б побачити миттєві зміни на краще. Але справа в тому, що протягом багатьох років реалізовується поступова заміна комунікацій в мікрорайонах Яблунька, Склозаводська, Тарасівська, Мельники, що потребує значних капіталовкладень. Це, певною мірою, віддаляє нас від бажаного благоустрою. Сьогодні всі ці роботи на 70% вже завершені. Жителі вулиць, на яких відбувалася заміна каналізаційного колектора, водогону чи теплотраси, бачать, що відразу ж виконується асфальтування, облаштування тротуарів.
А стосовно того, що в «центрі» щось робиться, а на околицях – ні, то скажу, що нещодавно, наприклад, вул. Тургенєва було приведено до європейського стандарту. Там і проїжджа частина, і тротуари, і освітлення, і навіть газони – на належному рівні.
По вул. Вокзальній (аж до мікрорайону Мельники) обкладаємо розбиту дорогу, по якій роками ходили і спотикалися люди, тротуарною бруківкою.
Та й взагалі, якщо говорити про „центр”, то наше місто не мало і не має чітко вираженого центру, тому всі куточки Бучі є центральними і визначальними. Саме такий підхід до соціально-економічного розвитку міста й демонструє Бучанська міська рада, її виконавчий комітет. Звичайно, хотілося б усе відразу і сьогодні. Але ми свідомі того, що все відразу не робиться.
- У Бучі проживає дуже багато молоді, яка має різні інтереси. Чи планується побудувати якісь об’єкти для неї?
- Буде облаштовано майданчик для тих, хто займається скейтбордом. Плануємо вирішити й питання молодіжного дозвілля, зокрема, побудувати танцювальні майданчики, дискоклуби.
Щодо скейтбордистів, то зазначу, що наразі місцеве підприємство „Техпромсервіс” виконує, відповідно до проектного рішення, оснащення цього майданчика, бо воно досить специфічне, потребує значних витрат. Лише певні елементи коштують 600 тис. грн. Даний майданчик буде облаштований поруч із Будинком культури, що на Склозаводській. Також планується досить цікавий проект по облаштуванню дискоклубу. В цьому році завершиться його проектування, а в наступному – розпочнеться будівництво. Роботи буде виконувати підприємство, яке побудувало тенісний клуб „Кампа”. Вони прийшли до нас з відповідною пропозицією. Думаю, що вони успішно реалізують і цей задум, а міська рада сприятиме їм у цьому. Адже їхній проект – соціально орієнтований на молодь.
Також до кінця поточного року ми спільно з компанією „Інтератлетика” плануємо облаштувати п’ять дитячих спортивних майданчиків (я б навіть сказав, дитячих містечок) в різних мікрорайонах міста.
Крім того, будемо реалізовувати великий спортивний проект – побудуємо футбольне поле зі штучним трав’яним покриттям останнього зразку. Подібних об’єктів в Україні лише чотири – ще є в містах Києві, Донецьку, Маріуполі, Дніпропетровську. Це має бути знакова споруда щодо підготовки до Євро 2012. Робиться все це за власні бюджетні кошти, бо фінансового забезпечення з боку держави, пов’язаного з підготовкою до Чемпіонату Європи з футболу, поки що немає.
Ще один досить серйозний проект, запропонований посольством Російської Федерації, зокрема Фондом Бориса Єльцина – відкриття в нашому місті, в рамках співпраці двох держав, філіалу вищого навчального закладу – МГУ або університету Санкт-Петербургу.
- Зараз ветерани футбольного клубу «Буча» беруть участь у чемпіонаті України з футболу. Мабуть, для Вас ця новина не стала несподіванкою?
- Про це говорили ще в минулому році, коли наша команда в черговий раз виграла Кубок області серед ветеранів. Представники Федерації футболу області та України, які були на церемонії нагородження, говорили про те, що нашим гравцям буде запропоновано представляти Київщину на відкритому чемпіонаті серед ветеранів на рівні держави. Це право обласна Федерація футболу довірила абсолютно всім гравцям ФК «Буча», бо вони авторитетні в спортивних колах гравці. А ми матимемо можливість приймати на своєму полі представників із Західної та Східної України.
Але все одно нам цікаво: а що ж буде далі?
Про це «БН» поцікавилися в Бучанського міського голови Анатолія Федорука.
- Які об’єкти соціального призначення планується побудувати в Бучі найближчим часом?
- У поточному році найголовніше завдання, що стоїть перед нами в соціальному плані – відкрити пенсійне управління. Воно буде розташоване по бул. Богдана Хмельницького, 2. Вже є відповідні накази і про створення управління юстиції. Наразі залишилося завершити ремонт будівлі, в якій розміщуватиметься ця структура. Не за горами відкриття таких служб, як державний нотаріус, судово-виконавча служба, бюро технічної інвентаризації.
І хоча в нас поки що немає кадастрової служби, в Бучі вже функціонує відділ земельних ресурсів, який створений як структурний підрозділ Державної земельної агенції.
Взагалі, якщо говорити про найближчу перспективу, рік-два, максимум – три роки, то ми повинні мати в Бучі повний спектр послуг – установ, організацій, підприємств, які їх надаватимуть, створених за аналогом інших міст, які вже протягом десятиліть розбудовувалися в статусі обласного значення і мають досвід в цих питаннях.
- Анатолію Петровичу, в якому дусі буде розвиватися наше місто?
- Курс, який визначила Бучанська міська рада, її виконавчий комітет ще задовго до 2008 року, буде продовжений і надалі. Звичайно, доповнений новими думками, напрямками, рішеннями. Буча стрімко розвиватиметься, бо для цього вдало склалися всі історичні та економічні чинники. Вони сприяють тому, аби ми не стояли на місці.
Крім того, є велике бажання самої територіальної громади самовдосконалюватися, розвивати рідне місто, аби можна було з гордістю говорити: «Я живу в Бучі. Я народився в Бучі. Я другою Батьківщиною обрав це місто!». І це – найголовніше.
- До речі, у бучанців, як на мене, досить розвинене почуття патріотизму…
- Так, я з Вами погоджуюся. Пояснення цьому лежить на поверхні. Колись один із приїжджих - перевіряючих, поспілкувавшись з певною кількістю жителів нашої територіальної громади (тоді ще в статусі селища), зробив для себе висновок, який мені згодом озвучив: „У вас, бучанців, нездорове почуття патріотизму!”
Слово „нездорове” було сказано в позитивному значенні. І дійсно, так воно й є.
Під час спілкування з людьми, особливо молодого віку, мені пояснювали, що раніше вони соромилися говорити, де проживають. Казали, що живуть в Ірпені. Сьогодні ж, я думаю, не знайдеться жодної людини, яка б говорила, що живе в Бучі, з певним скепсисом чи незадоволенням, а навпаки – каже це з гордістю.
- Приємно бачити, що в місті з’являються нові будівлі. Але іноді просто жахаєшся від того, яку неповагу проявляють деякі категорії населення до того, що нас оточує. Як приклад – напівзруйнований бучанський підземний перехід. На Вашу думку, чим все це можна пояснити?
- Буча не є якимось анклавом, де діють якісь певні норми або стандарти поведінки. У нас люди себе поводять так, як і в будь-якому іншому місті. В кожного своє уявлення про культуру. Те, що відбувається тут, не є притаманним лише Бучі.
Так, проблема ця дійсно існує. І, на перший погляд, її просто вирішити – потрібно бути вихованим, шанувати і цінувати те, що зроблено чужими руками. На жаль, не кожен так думає. Що ж, мабуть, нам потрібно через це пройти.
Але я б не став категорично говорити, що ніщо людьми не цінується, а тільки ламається. Коли облаштовувалася територія по вул. Кірова (біля Будинку культури), то будівельники забули закріпити паркові лави. Практично три тижні вони простояли без відповідного кріплення. Думали, що поламають, вкрадуть. Але приємно, що вони залишилися на місці, ніхто їх не забрав. І таких прикладів можна навести багато. Це говорить про те, що все-ж таки, в переважній більшості, люди шанують те, що робиться. І чим більше ми будемо робити добрих справ, пов’язаних з благоустроєм, наданням якісних послуг в соціальній сфері, комунальному господарстві, тим більше буде добрих людей.
- Коли постало питання про набуття Бучею статусу міста, дехто почав закидати, що в цьому разі скасують усі пільги, люди залишаться ні з чим.
Чи дійсно так сталося?
- Всі скептики, які тоді це говорили, спрямовували свої дії, в першу чергу, на необізнаність певної категорії населення, бо знали, що незабаром Буча набуде статусу міста. Вони розцінювали всі ці зміни з позиції своєї особистої зацікавленості в тому, щоб в Бучі було нестабільно та некомфортно жити.
Ми проводили аналіз ситуації, яка тоді склалася, вели роз’яснювальну роботу серед населення, говорячи про те, що деякі пільги чи кошти втратяться лише на папері, бо, фактично, їх і так ніхто не отримував. Розуміючи необхідність певних категорій жителів нашої територіальної громади в підтримці, ми в міському бюджеті передбачили значний фінансовий ресурс для того, щоб вирішувати наболілі соціальні питання, які виникають у тієї чи іншої людини або родини. На жаль, не в повній мірі, не так, як би того хотілося і нам, і представникам територіальної громади. Але виходячи з тих можливостей, які маємо, робимо все можливе, аби допомогти.
- Чи планується наблизити комфортність «центру» до «краю» Бучі?
- Так завжди в усіх складалося, що всі роботи починаються саме з центральної частини населеного пункту. Але я б не став стверджувати, що Буча розбудовується лише в центрі. Ще у 1999 році, визначивши умовні п’ять мікрорайонів, ми почали працювати над благоустроєм всього міста, виходячи з бюджетного призначення і фінансового ресурсу, розрахованого на одного жителя, який проживає в тому чи іншому мікрорайоні.
І ця пропорція дотримується. Можливо, жителі хотіли б побачити миттєві зміни на краще. Але справа в тому, що протягом багатьох років реалізовується поступова заміна комунікацій в мікрорайонах Яблунька, Склозаводська, Тарасівська, Мельники, що потребує значних капіталовкладень. Це, певною мірою, віддаляє нас від бажаного благоустрою. Сьогодні всі ці роботи на 70% вже завершені. Жителі вулиць, на яких відбувалася заміна каналізаційного колектора, водогону чи теплотраси, бачать, що відразу ж виконується асфальтування, облаштування тротуарів.
А стосовно того, що в «центрі» щось робиться, а на околицях – ні, то скажу, що нещодавно, наприклад, вул. Тургенєва було приведено до європейського стандарту. Там і проїжджа частина, і тротуари, і освітлення, і навіть газони – на належному рівні.
По вул. Вокзальній (аж до мікрорайону Мельники) обкладаємо розбиту дорогу, по якій роками ходили і спотикалися люди, тротуарною бруківкою.
Та й взагалі, якщо говорити про „центр”, то наше місто не мало і не має чітко вираженого центру, тому всі куточки Бучі є центральними і визначальними. Саме такий підхід до соціально-економічного розвитку міста й демонструє Бучанська міська рада, її виконавчий комітет. Звичайно, хотілося б усе відразу і сьогодні. Але ми свідомі того, що все відразу не робиться.
- У Бучі проживає дуже багато молоді, яка має різні інтереси. Чи планується побудувати якісь об’єкти для неї?
- Буде облаштовано майданчик для тих, хто займається скейтбордом. Плануємо вирішити й питання молодіжного дозвілля, зокрема, побудувати танцювальні майданчики, дискоклуби.
Щодо скейтбордистів, то зазначу, що наразі місцеве підприємство „Техпромсервіс” виконує, відповідно до проектного рішення, оснащення цього майданчика, бо воно досить специфічне, потребує значних витрат. Лише певні елементи коштують 600 тис. грн. Даний майданчик буде облаштований поруч із Будинком культури, що на Склозаводській. Також планується досить цікавий проект по облаштуванню дискоклубу. В цьому році завершиться його проектування, а в наступному – розпочнеться будівництво. Роботи буде виконувати підприємство, яке побудувало тенісний клуб „Кампа”. Вони прийшли до нас з відповідною пропозицією. Думаю, що вони успішно реалізують і цей задум, а міська рада сприятиме їм у цьому. Адже їхній проект – соціально орієнтований на молодь.
Також до кінця поточного року ми спільно з компанією „Інтератлетика” плануємо облаштувати п’ять дитячих спортивних майданчиків (я б навіть сказав, дитячих містечок) в різних мікрорайонах міста.
Крім того, будемо реалізовувати великий спортивний проект – побудуємо футбольне поле зі штучним трав’яним покриттям останнього зразку. Подібних об’єктів в Україні лише чотири – ще є в містах Києві, Донецьку, Маріуполі, Дніпропетровську. Це має бути знакова споруда щодо підготовки до Євро 2012. Робиться все це за власні бюджетні кошти, бо фінансового забезпечення з боку держави, пов’язаного з підготовкою до Чемпіонату Європи з футболу, поки що немає.
Ще один досить серйозний проект, запропонований посольством Російської Федерації, зокрема Фондом Бориса Єльцина – відкриття в нашому місті, в рамках співпраці двох держав, філіалу вищого навчального закладу – МГУ або університету Санкт-Петербургу.
- Зараз ветерани футбольного клубу «Буча» беруть участь у чемпіонаті України з футболу. Мабуть, для Вас ця новина не стала несподіванкою?
- Про це говорили ще в минулому році, коли наша команда в черговий раз виграла Кубок області серед ветеранів. Представники Федерації футболу області та України, які були на церемонії нагородження, говорили про те, що нашим гравцям буде запропоновано представляти Київщину на відкритому чемпіонаті серед ветеранів на рівні держави. Це право обласна Федерація футболу довірила абсолютно всім гравцям ФК «Буча», бо вони авторитетні в спортивних колах гравці. А ми матимемо можливість приймати на своєму полі представників із Західної та Східної України.
