депутат Бучанської міської ради
— Ігорю Степановичу, тож, яка, власне, мета цієї поїздки?
— Це був ознайомчий візит делегацій, до яких входили представники органів місцевого самоврядування — влади та депутатів. Мета нашої поїздки полягала у тому, аби побачити як працюють міжнародні організації, зустрітися з посадовими особами Ради Європи, посольства України у Франції та Німеччині, а також представництва України в Раді Європи. Зазначу, що це були перші відвідини, але вже є домовленість про проведення наступних, запланованих на літо.
— Які країни Західної Європи вдалося відвідати?
— Ми перебували у трьох країнах — Польщі (у Кракові), Німеччині (Дрездені, Баден-Бад і Берліні) та у Франції ( Парижі та Страсбурзі). У подальшому плануємо розширити географію поїздок і відвідати ще й Нідерланди та Бельгію. Крім того, визначили, що друга поїздка носитиме більш практичний характер — представники з України матимуть змогу побачити як працюють органи місцевого самоврядування на Заході, зрозуміти механізм управління.
— Що є спільного в справі місцевому самоврядуванні України та Заходу?
— Напівжартома-напівсерйозно скажу, що схожі моменти між Україною та Заходом полягають у тому, що ціни — однакові, тільки в нас вони обраховуються у гривнях, а у них в євро. Відповідно й зарплату отримують вищу.
— Ви казали, що влітку відбудеться другий візит до РЄ. Поїдете у тому ж складі?
— Ні, поїде вже інша делегація, причому, у більш розширеному складі та із залученням підприємців, представників громадськості. Та говорити про це поки що зарано, як кажуть, поживемо побачимо. У будь-якому разі, кількість запрошень регулює сторона, яка приймає гостей.
— Чи були якісь домовленості про співпрацю між українцями, зокрема, бучанцями, та представниками Ради Європи?
— Члени делегації не забували для чого приїхали та намагалися використати всі можливості, щоб налагодити дружні взаємини та окреслити шляхи співпраці із європейськими посадовцями. І така нагода трапилася. У 2012 році в Україні буде проходити Євро-2012 і Буча не стоятиме осторонь цього процесу. Як було зазначено у представництві Ради Європи, до яких уже зверталися певні асоціації підприємців, низка неурядових організацій з проханням допомогти у проведенні Чемпіонату, посприяти роботі малого та середнього бізнесу. Адже та ж Франція має чималий досвід. Вважаю, що українці можуть розраховувати на допомогу Європи.
— У чому полягає принципова різниця управління на місцях між нашими країнами?
— У Парижі офіційно проживає 2 млн. людей, у Києві — 3 млн. Хоча, столиця України не таке вже й інтернаціональне місто. На мою думку, це пов’язано з тим, що й у Франції, і у Польщі, і в Німеччині формування бюджету відбувається знизу вгору. Тобто, залишається більше коштів для розвитку територіальних громад. Тому європейці можуть повністю задовольняти свої соціальні та культурні потреби безпосередньо на місцях. Вони не їдуть до столиці чи до великих міст, аби розважитися, придбати речі тощо. В Україні, дуже часто, ситуація повністю протилежна.
— Що для Вас було новим, цікавим під час цієї поїздки? Що найбільше запам’яталося з практичної точки зору?
— Досвід мирного співіснування людей, які розмовляють різними мовами, мають різну релігію та національність. Страсбург — інтернаціональне місто, яке часто переходило від німців до французів і навпаки. Неподалік від нього знаходиться німецьке місто Кіль. Нам було цікаво, як два різних населених пункти, хоча в них і переплетена історія, мирно співіснують. На що отримали відповідь — жодних проблем немає. У Страсбурзі розмовляють французькою мовою, а у Кілі — виключно німецькою. І трагедії з цього жителі Європи не роблять. У таких прикордонних містах історія у школах зазвичай вивчається мовою сусідів. У Бучі є багато міст-побратимів, але потрібно більш тісно з ними співпрацювати, аби можна було бачити, що корисного ми може взяти для себе, а вони перейняти від нас. Ми бажаємо війти до Європи, і якщо хочемо жити краще, то треба й дивитися на краще.
депутат Бучанської міської ради
— Скажіть, що дав вам цей візит та з якими посадовцями вдалося зустрітися нашій делегації?
— Враження від Європи — найкращі. Проте, в гостях добре, а вдома — краще. Ми повинні працювати над поліпшенням власного добробуту, добробуту наших громадян. І хоча це була так би мовити «пілотна» поїздка, ми домовилися про продовження співпраці, до якої залучатимуться депутати, посадові особи, працівники органів місцевого самоврядування, зокрема Бучанської міської ради. Нам цікаво зрозуміти процес налагодження робити органів місцевого самоврядування країн Європи, які вже досягли економічного та політичного розвитку. Зокрема, у Страсбурзі зустрічалися з постійним представником України при Раді Європи Євгеном Перелигіним, були запрошені до посольства України у Франції і Німеччині.
— Європу відвідали делегації й з інших регіонів України. З якими настроями вони туди їхали, що очікували від візиту?
— До складу української делегації входили представники декількох регіонів держави — Чернігівської, Донецької областей. Складно відповісти, з якими настроями вони їхали до Європи. Проте можу запевнити, що під час проведення низки зустрічей більшість запитань ставили ми втрьох, ніж усі решта. І взагалі, нашу делегацію визнали найактивнішою та найколоритнішою. Приємно, що ми гідно представили Бучу за кордоном. Наші питання були конкретними, стосувалися етнічних, міжрелігійних відносин громадян, бюджету міст тощо. Можливо, сам представник при Раді Європи не зовсім володіє бюджетними питаннями чи внутрішньої роботи місцевої ради, адже він більше залучений до робити РЄ, проте, за можливості, намагався давати вичерпні відповіді.
— Ви зазначили, що допоможете іншим депутатам міськради підготуватися до другої поїздки в РЄ. У чому полягатиме ця допомога?
— Справа у тому, що з цим візитом з’явився деякий досвід, який ми можемо передати іншим, особливо в плані організації поїздки. Тому домовилися з Фондом місцевого самоврядування посприяти цьому візиту.
— Які враження залишили ці відвідини?
— Європа сподобалася, недарма її називають Старим світом. Особливо вразив Париж. Для огляду міста й місяця буде замало. Дуже красиві місця, дуже глибока й шанована культура, до якої самі парижани ставляться з великою повагою та кропіткою роботою. Вулиці — чисті та охайні. Дійсно, тільки той, у кого є своя історія, культура та релігія — матиме майбутнє. Іншого й бути не може.