» » Слава Ірпеню !?

Слава Ірпеню !?

Знаменитість, або слава, буває різною. В тому числі - і за причиною, що її спонукала. І буває так, що знаменитість викликає не тільки позитивні емоції. А, наприклад, почуття сорому. Можливо, не зовсім зрозуміло, до чого це сказано - то ж поясню. 23 січня, в минулу середу, в Києві, в Палаці культури та мистецтв, відбувся так званий "круглий стіл" на тему "Роль судів в рейдерському захопленні влади: на прикладі Ірпеня(!)". Отже, Ірпінь знову "прославився". Але, крім сорому і образи, ця "слава" особисто в мене не викликає ніяких почуттів. Чому сорому? Думаю, пояснювати не потрібно. Чому образи? Тому що люди, які за своїм суспільним становищем повинні піклуватись про славу свого міста (в її позитивному значенні), керуючись власними амбіціями, задля особистих інтересів, нехтують ім'ям міста, в якому, якщо і не народились, то живуть, і навіть були причетні до його керівництва. Так, я маю на увазі колишнього мера Ірпеня - Мирославу Богданівну СВИСТОВИЧ. Нинішній мер, Олег БОНДАР, принаймні поки що, не "відзначався" нехтуванням інтересами міста заради своїх власних. Проте я не хочу проводити тут аналіз на предмет з'ясування "кто прав, кто виноват?".

Політика - це така сфера нашого життя, яка існує за власними законами, в тому числі і моральними (особливо в нашій державі). І "чистої" політики в нас поки що, на жаль, немає. Тому кожен може дати свою, суб'єктивну оцінку діям тих чи інших політичних діячів. Інша справа - яким чином їх (політиків) дії впливають на наше з вами сьогодення і майбутнє.

Що ми маємо на сьогоднішній день? Чинний міський голова, який прийшов до влади зі своєю передвиборчою програмою, з амбітними планами щодо розвитку міста, замість того, щоб виконувати свою повсякденну роботу, постійно відволікається на численні судові процеси. Відволікаються і члени його команди. Де гарантія, що не саме це є причиною виникнення (або неусунення) існуючих зараз проблем? Як маленький приклад - сумнозвісна дорога "Ірпінь - Київ" через Романівку. Це лише одне з тих питань, які вимагають безпосередньої участі міського голови в їх вирішенні. І питань цих, в тому числі і таких, які потребують негайного вирішення, - немало. З іншого боку, як можна критикувати нинішню владу, вказувати їй на якісь "недопрацювання", коли розумієш, що на будь-яке зауваження той же Олег БОНДАР може відповісти дуже просто - "мені заважали працювати"? І багато в чому буде правий.

Що очікує нас в майбутньому? З ім'ям Ірпеня в більшості громадян України (та й не тільки), які лише поверхнево отримують інформацію про події в місті, буде асоціюватися, наприклад, слово "бедлам" (російською - "бардак"). Про які серйозні інвестиції в розвиток міста може йти мова в такому випадку? Який "інвестор" захоче мати ділові відносини з місцевою владою, яка, на його думку, не може у себе в місті навести лад? Цей приклад стосується економічного аспекту, а є ще такі напрямки, як спорт (зокрема, в контексті Євро-2012), освіта ("податкова академія"), охорона здоров'я (курортна зона), культура (поки що позитивна "слава" Ірпеня як міста письменників) і т.д. Все це - складові нашого з вами майбутнього.

До речі, на мою думку, чинна влада, на чолі з Олегом БОНДАРЕМ, повинна була давно зупинити поширення негативної "слави" Ірпеня. Але чомусь не змогла. Можливо - причина в недостатньому досвіді політичної боротьби (читай - хитрощів, інтриг та маніпулювання суспільною свідомістю), якого у Мирослави Богданівни, звичайно, вдосталь.

Приклад? Згаданий вище "круглий стіл" відбувся якраз напередодні судового засідання Вищого апеляційного суду, який повинен поставити нібито остаточну крапку в питанні виборів мера Ірпеня. Вчасно? Ще б пак. (Хоча один з його активних учасників, депутат ВР Володимир Стретович, який, як відомо, підтримує позицію Мирослави Свистович, заперечував під час засідання, що таким чином створюється тиск на судові органи - див. матеріал видання “Газета по-українськи” від 23 січня, www.gpu.ua)

Якими б інтересами (навіть "благородними і правильними") не керувались ініціатори таких заходів, вони повинні розуміти, що їх дії формують негативний імідж міста, позбутись якого буде ой як нелегко.

Соромно. За Ірпінь. І прикро. А Вам?

Євген Архіпов
фотоколаж автора


P.S. Цей матеріал написаний в ніч з 23 на 24 січня, коли ще немає рішення Вищого апеляційного суду. Я навмисне не став його очікувати, адже, на мій погляд, тема цієї статті є актуальною, незалежно від наслідків, які будуть спричинені судовим рішенням.



Коли номер газети готувався до друку, нам з неофіційних джерел стало відомо, що Вищий апеляційний суд (?) призупинив попереднє рішення Київського адміністративного апеляційного суду, яким останній призупиняв своє ж попереднє рішення щодо скарги Мирослави Свистович. Отже, на даний момент чинним є рішення Київського адміністративного апеляційного суду від 12 листопада 2007 року.

Проте не слід забувати, що Ірпінською міською радою свого часу була подана касаційна скарга, яка до цього часу не розглянута. Так що все в нас попереду.

Звертаємо Вашу увагу, що ця інформація отримана нами “по гарячим слідам”, і, на жаль, редакція на момент відправки номеру в типографію не має можливості отримати уточнення чи коментарі по цьому питанню, тому можливі деякі неточності, зокрема, в назвах судів або в формулюванні рішень. Просимо поставитись з розумінням і приносимо вибачення за можливі неточності.

Редакція “Таймера”


Ірпінський регіональний інформаційний щотижневик
"Таймер" №22 від 26 січня 2008р.
газета: "Таймер" №22 від 26 січня 2008р.
Обговорити на форумі
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.