12 листопада 2007 року Київський апеляційний адміністративний суд визнав незаконним та скасував рішення Ірпінської міської ради про дострокове припинення повноважень міського голови Мирослави Свистович. І виніс рішення про поновлення її на посаді.
Але Олегу Бондарю та його підручним депутатам байдужі Конституція і Закони. Спочатку вони на замовлення Бондаря дев'ять місяців не давали Мирославі Свистович працювати, а потім просто вчинили розправу над міським головою, який заважав їм "заробляти" гроші на їхньому депутатстві. І не лише їм. Бо Верховна Рада відразу голосами виключно регіоналів, соціалістів та комуністів призначила в Ірпені дострокові вибори, результати яких сфальсифікували, а мешканцям району БКЗ плюнули в обличчя, бо комісія відмовилась рахувати їхні голоси. На сьогодні ці так звані "вибори" вже нічого не означають, бо усі політики погодились, що на момент прийняття Постанови про ці вибори Верховна Рада вже три дні як була розпущена.
Істинна ціль депутатства ірпінських "народних" обранців вилізла нагору після зняття з посади неугодного мера. Відразу після відставки Свистович у місті почалися незаконні будівництва, які супроводжувалися масовою вирубкою дерев. Як гриби після дощу по Ірпеню повиростали паркани. Сміття знову почали вивозити до лісу і навіть спалювати прямо у місті. Розпочалися рекетирські наїзди на підприємців і закриття магазинів тих, хто мав сміливість не погоджуватись зі свавіллям "нової" влади.
В місті запанував страх і феодальні порядки, і все більше мешканців стикається з ними. Олег Бондар відгородився від народу, поставивши з обох сторін коридору, де раніше вільно ходили відвідувачі, двері з кодовими замками. Невідомі бритоголові молодики, які відмовляються представлятися, не пускають людей на сесії, які в нас завжди були відкритими для всіх.
Мета цього всього - швидше розпродати Ірпінь, забудувати його хмарочосами, перетворити в бетонні джунглі, відстійник для робочої сили Києва, куди і доїхати через таку кількість нових мешканців буде важко. Але що з цього будуть мати ірпінчани? Ремонт кількох площ і тимчасове вирішення деяких проблем, поки не закінчаться землі. А далі ці проблеми, помножені у кілька разів, ляжуть на наші з вами плечі. І вже жодна влада не матиме можливості їх вирішити чи щось змінити.
![Події : "Зупинимо знищення Ірпеня"]()
Вони поспішають, поки Мирослава Свистович не повернулась на посаду. Вже після рішення суду депутати двічі збиралися на сесії, де влаштували масовий дерибан. Були роздані рекреаційні зони, які навіть Скаржинський не дозволяв собі чіпати. Фактично роздерибанили ліс по Полтавській, роздані землі по Рильського, Курській, Комінтерну, Центральній, Новооскольській, Богдана. Хмельницького, Київській, 6-тій Лінії, Садовій, Львівській. Але жоден з безземельних та безквартирних ірпінчан, які роками стоять на черзі, не отримав ділянки. Натомість серед щасливих нових власників - люди, які і так вже мають і землю, і житло.
Іншим єзуїтьским рішенням міської ради у спішному порядку (для вирішення цього одного питання спеціально скликалася позачергова сесія!) було повторне виділення землі під так званий "онкоцентр". Нагадаємо, що 18,5 га, які виділив під цей сумнівний проект В. Скаржинський, при М.Свистович були повернуті громаді. Бо з'ясувалося, що грошей у цих "інвесторів" немає, а головний з них, громадянин Німеччини Дітер Тоболлік, є двічі засудженим за приховування банкрутства, невиплату зарплати та незаконне зберігання зброї. І зараз його судять третій раз. За шахрайство.
Так само у спішному порядку вже після рішення суду Петро Мельник розпочав знищувати 1,5 га лісу на вулиці Тургенєвській. Бо знає, що Мирослава Свистович виступала проти цього землевідведення.
23 листопада у п'ятницю Мирослава Свистович, маючи на руках рішення суду, прийшла до виконкому. Але Олег Бондар втік, а група депутатів не пустили її та журналістів далі коридору другого поверху. Тож тепер рішення суду доведеться виконувати в примусовому порядку із залученням виконавчої служби.
Але це можливо зробити лише за вашої активної підтримки. Тож давайте не будемо стояти осторонь, спостерігаючи, як купка нахабних можновладців наживається на Ірпені, знищуючи останні острівки лісу та свіжого повітря не тільки для наших дітей, але й всього Київського регіону.
Справедливість переможе.
За неї варто боротися!
Всіх, хто прагне не допустити знищення курортного Приірпіння і роздачу його по шматках, хто не бажає жити при феодальному ладі, хто не хоче боятися, а відчуває себе вільною людиною, запрошуємо приходити до нас в м. Ірпінь, вул. Українська, 50 та телефонувати: 57-964, 8-/067/-557-58-76.
Але Олегу Бондарю та його підручним депутатам байдужі Конституція і Закони. Спочатку вони на замовлення Бондаря дев'ять місяців не давали Мирославі Свистович працювати, а потім просто вчинили розправу над міським головою, який заважав їм "заробляти" гроші на їхньому депутатстві. І не лише їм. Бо Верховна Рада відразу голосами виключно регіоналів, соціалістів та комуністів призначила в Ірпені дострокові вибори, результати яких сфальсифікували, а мешканцям району БКЗ плюнули в обличчя, бо комісія відмовилась рахувати їхні голоси. На сьогодні ці так звані "вибори" вже нічого не означають, бо усі політики погодились, що на момент прийняття Постанови про ці вибори Верховна Рада вже три дні як була розпущена.
Істинна ціль депутатства ірпінських "народних" обранців вилізла нагору після зняття з посади неугодного мера. Відразу після відставки Свистович у місті почалися незаконні будівництва, які супроводжувалися масовою вирубкою дерев. Як гриби після дощу по Ірпеню повиростали паркани. Сміття знову почали вивозити до лісу і навіть спалювати прямо у місті. Розпочалися рекетирські наїзди на підприємців і закриття магазинів тих, хто мав сміливість не погоджуватись зі свавіллям "нової" влади.
В місті запанував страх і феодальні порядки, і все більше мешканців стикається з ними. Олег Бондар відгородився від народу, поставивши з обох сторін коридору, де раніше вільно ходили відвідувачі, двері з кодовими замками. Невідомі бритоголові молодики, які відмовляються представлятися, не пускають людей на сесії, які в нас завжди були відкритими для всіх.
Мета цього всього - швидше розпродати Ірпінь, забудувати його хмарочосами, перетворити в бетонні джунглі, відстійник для робочої сили Києва, куди і доїхати через таку кількість нових мешканців буде важко. Але що з цього будуть мати ірпінчани? Ремонт кількох площ і тимчасове вирішення деяких проблем, поки не закінчаться землі. А далі ці проблеми, помножені у кілька разів, ляжуть на наші з вами плечі. І вже жодна влада не матиме можливості їх вирішити чи щось змінити.
Вони поспішають, поки Мирослава Свистович не повернулась на посаду. Вже після рішення суду депутати двічі збиралися на сесії, де влаштували масовий дерибан. Були роздані рекреаційні зони, які навіть Скаржинський не дозволяв собі чіпати. Фактично роздерибанили ліс по Полтавській, роздані землі по Рильського, Курській, Комінтерну, Центральній, Новооскольській, Богдана. Хмельницького, Київській, 6-тій Лінії, Садовій, Львівській. Але жоден з безземельних та безквартирних ірпінчан, які роками стоять на черзі, не отримав ділянки. Натомість серед щасливих нових власників - люди, які і так вже мають і землю, і житло.Іншим єзуїтьским рішенням міської ради у спішному порядку (для вирішення цього одного питання спеціально скликалася позачергова сесія!) було повторне виділення землі під так званий "онкоцентр". Нагадаємо, що 18,5 га, які виділив під цей сумнівний проект В. Скаржинський, при М.Свистович були повернуті громаді. Бо з'ясувалося, що грошей у цих "інвесторів" немає, а головний з них, громадянин Німеччини Дітер Тоболлік, є двічі засудженим за приховування банкрутства, невиплату зарплати та незаконне зберігання зброї. І зараз його судять третій раз. За шахрайство.
Так само у спішному порядку вже після рішення суду Петро Мельник розпочав знищувати 1,5 га лісу на вулиці Тургенєвській. Бо знає, що Мирослава Свистович виступала проти цього землевідведення.
23 листопада у п'ятницю Мирослава Свистович, маючи на руках рішення суду, прийшла до виконкому. Але Олег Бондар втік, а група депутатів не пустили її та журналістів далі коридору другого поверху. Тож тепер рішення суду доведеться виконувати в примусовому порядку із залученням виконавчої служби.
Але це можливо зробити лише за вашої активної підтримки. Тож давайте не будемо стояти осторонь, спостерігаючи, як купка нахабних можновладців наживається на Ірпені, знищуючи останні острівки лісу та свіжого повітря не тільки для наших дітей, але й всього Київського регіону.
Справедливість переможе.
За неї варто боротися!
Всіх, хто прагне не допустити знищення курортного Приірпіння і роздачу його по шматках, хто не бажає жити при феодальному ладі, хто не хоче боятися, а відчуває себе вільною людиною, запрошуємо приходити до нас в м. Ірпінь, вул. Українська, 50 та телефонувати: 57-964, 8-/067/-557-58-76.
Ініціативна група територіальної громади Ірпеня
