Чи багато серед нас рибалок? Мабуть, кожен, хто полюбляє активний відпочинок на природі, коли випадає нагода, обов`язково бере з собою вудку. І я такий. Але професіонали-рибалки називають нашого брата „туристами”.
Взагалі то я не можу сказати, що риболовля – це моє. Кілька разів доводилося тримати в руках вудку. На своєму гачку одного разу я-таки бачив рибу, яка повисіла там не більше п`яти секунд, зірвалася і попливла у своїх справах. Лише величезне терпіння, навички, які приходять з роками практики, можуть дати результат у вигляді гарної здобичі. Як розповідав один мій товариш, існує дуже хитра риба-хижак „жерех”, на яку рибалка може полювати протягом трьох днів, аби її впіймати. А коли я декілька разів виїжджав з цим товаришем на риболовлю, то зрозумів, що зовсім нічого не тямлю ні в спецприладді, ні взагалі у риболовлі. Вже не один рік він намагається мене хоч якось зацікавити й навчити рибалити, проте для задоволення мені цілком достатньо побувати в гарних місцях та поспостерігати за роботою професіонала. Повірте, видовище дійсно цікаве.
Таким чином, коли Віталій (так звуть товариша, професійного рибалку) зателефонував черговий раз із пропозицією відвідати рибальські змагання, я погодився без зайвих вагань.
“Щелепи -2007” - ловля хижака на спінінг з човника” – так називався захід. Проходив він на Дніпрі. Місцем проведення стала база відпочинку „Вишеньки”. Прохолодна погода не завадила проведенню першості, а мені й моїй родині насолоджуватися краєвидами мальовничої природи й подихати незагазованим, свіжим повітрям.
Як зазначалося вище, я вже не один раз бував на таких заходах, проте цього разу у змаганнях брав участь бучанець Павло Попел. Саме тому я вирішив розповісти про чудові вихідні на сторінках газети „Бучанські новини”. Для Павла ці змагання були першими і, як він сам зізнався, дуже пізнавальними. На жаль, він не зайняв жодної призової сходинки та й ніякої пристойної здобичі впіймати не вдалося, але сама участь – це вже задоволення. Мушу також зазначити, що здобич суперників надихнула Павла, і він тепер сподівається частіше відвідувати подібні змагання.
Взагалі то я не можу сказати, що риболовля – це моє. Кілька разів доводилося тримати в руках вудку. На своєму гачку одного разу я-таки бачив рибу, яка повисіла там не більше п`яти секунд, зірвалася і попливла у своїх справах. Лише величезне терпіння, навички, які приходять з роками практики, можуть дати результат у вигляді гарної здобичі. Як розповідав один мій товариш, існує дуже хитра риба-хижак „жерех”, на яку рибалка може полювати протягом трьох днів, аби її впіймати. А коли я декілька разів виїжджав з цим товаришем на риболовлю, то зрозумів, що зовсім нічого не тямлю ні в спецприладді, ні взагалі у риболовлі. Вже не один рік він намагається мене хоч якось зацікавити й навчити рибалити, проте для задоволення мені цілком достатньо побувати в гарних місцях та поспостерігати за роботою професіонала. Повірте, видовище дійсно цікаве.
Таким чином, коли Віталій (так звуть товариша, професійного рибалку) зателефонував черговий раз із пропозицією відвідати рибальські змагання, я погодився без зайвих вагань.
“Щелепи -2007” - ловля хижака на спінінг з човника” – так називався захід. Проходив він на Дніпрі. Місцем проведення стала база відпочинку „Вишеньки”. Прохолодна погода не завадила проведенню першості, а мені й моїй родині насолоджуватися краєвидами мальовничої природи й подихати незагазованим, свіжим повітрям.
Як зазначалося вище, я вже не один раз бував на таких заходах, проте цього разу у змаганнях брав участь бучанець Павло Попел. Саме тому я вирішив розповісти про чудові вихідні на сторінках газети „Бучанські новини”. Для Павла ці змагання були першими і, як він сам зізнався, дуже пізнавальними. На жаль, він не зайняв жодної призової сходинки та й ніякої пристойної здобичі впіймати не вдалося, але сама участь – це вже задоволення. Мушу також зазначити, що здобич суперників надихнула Павла, і він тепер сподівається частіше відвідувати подібні змагання.
Віктор Артемчук