В перших номерах газети “Таймер” виходили матеріали, присвячені можливим шляхам вирішення цієї проблеми. Тема дозвілля молоді є надзвичайно актуальною в нашому суспільстві, тому, звичайно, на сторінках нашої газети ми підніматимемо її ще неодноразово. Сьогодні ми запросили до розмови нещодавно призначеного начальника Відділу у справах сім'ї та молоді виконавчого комітету Ірпінської міської ради Олександра Миколайовича ЯРМОША.
![]()
— Скажіть, будь ласка, Олександре Миколайовичу, Ви нещодавно приз-начені на посаду начальника відділу у справах сім'ї та молоді Ірпінського міськвиконкому. Були якісь сумніви перед тим, як її обійняти? Адже робота з молоддю - це дуже непростий напрямок.
— До того, як мені було запропоновано обійняти цю посаду, я чимало часу приділяв роботі з дітьми регіону. У своїй політичній діяльності я зіштовхувався з проблемами молоді, які існують в нашому регіоні, і тому, коли мені була запропонована ця посада, я жодної миті не сумнівався, що зможу справитись з цією роботою.
— Чим зустріло Вас нове місце роботи? Які Ви побачили проблеми, чи, можливо, навпаки, здобутки своїх попередників?
— Я вважаю, що суспільство, в якому ми живемо, повинно більше уваги приділяти молоді. Тому що молодь - це, за великим рахунком, наше майбутнє. І я вважаю, що середовище, в якому живе наша молодь, поділяється на дві частини. Одна частина - так би мовити, офіційна, і друга частина - неофіційна. Офіційна частина - це спортивні та музичні школи, гуртки, мистецькі центри, а неофіційна - це наркотики, алкоголь, вуличне життя в усіх його негативних проявах. Тому основною метою нашого управління я вбачаю в тому, щоб зробити згадану "офіційну" частину привабливою для молоді. В Ірпені, поки що, дуже мало таких закладів, де б діти могли удень чи ввечері проводити вільний час.
Наприклад, зараз складна ситуація з шаховою школою - її приміщення не відповідає ні протипожежним, ні будівельним нормам. Ми, разом з міським головою, днями там побували. Там протікає дах, тому терміново потрібно вживати якихось заходів. Ще у нас на балансі є дитяча спортивна школа "Атлет". Вона знаходилась в Бучі. Після того, як Буча набула статусу міста, потрібно вирішувати питання з приміщенням для цієї школи, в якій багато дітей займається східними єдиноборствами, боротьбою. Поки що вони розташовуються у відділі фізкультури і спорту (приміщення "Спорт для всіх"). Але це явище тимчасове, тому що потрібні приміщення для тренерів, для проведення зустрічей, інші. Найближчим часом будемо вирішувати ці питання.
Існує в Ірпені, і це не секрет, багато проблем з наданням допомоги дітям-сиротам, адже бюджетних коштів, на жаль, на все поки що не вистачає. Ось півгодини тому прийшов факс з Ворзельської селищної ради про те, що потребують допомоги 30 дітей-інвалідів та сиріт. Вони просять нас допомогти у формуванні пайків для цих дітей. Багато у нас в Ірпені дітей з неблагополучних сімей, у яких батьки зловживають спиртним і діти знаходяться у дуже жахливих умовах. Наш відділ покликаний слідкувати за такими сім'ями і надавати дітям допомогу. Також є верстви населення, які не мають навіть коштів, щоб відправити дітей в школу. Наближається перше вересня, і ми будимо робити все можливе, щоб допомогти таким сім'ям, придбаємо для них шкільне приладдя. Зараз за підтримки міського голови встановлюємо в Ірпені дванадцять дитячих майданчиків. Це також дасть змогу дітям дошкільного й шкільного віку з користю проводити вільний час. В ДЮСШ встановлюється великий тренажерний майданчик. Але це не одноразова акція. В наступному році ми плануємо продовжувати цю справу, щоб забезпечити всю територію міста дитячими майданчиками, тому що попит на них дуже великий.
— А як у Вас налаштована співпраця з іншими управліннями міськвиконкому? Є якість напрацювання?
— Ми співпрацюємо з управлінням освіти, коли, плануємо й проводимо заходи в школах. І начальник управління освіти завжди йде нам на зустріч. Наприклад, 6 серпня нам необхідно відвезти дітей до табору відпочинку в Баришівку, і відділ освіти надає автобус. Також дуже багато допомагають нам депутати. Знову ж, 6 серпня, в Ірпінь приїжджає делегація - 12 дітей з Підмосков'я. Ірпінські діти там вже побували, і тепер ми чекаємо на їхніх дітей.
— Це якась програма обміну?
— Місто Красногорськ являється містом-побратимом Ірпеня, і тому кожен рік відбувається такий двобічний приїзд дітей. Ми вже розробили програму відпочинку для очікуваних дітлахів. У них буде насичена екскурсійна програма по Києву. Ми плануємо показати їм Музей народної архітектури в Пирогові, Печерську Лавру, покатати на катері по Дніпру.
Нам дуже багато допомагають депутати, наприклад Олег Сотніков допоможе з транспортом, є інші бізнесмени, такі, як Бабицький, котрі надають спонсорську допомогу, щоб ми могли зустріти цих дітей.
Я також хочу звернутися до підприємців, щоб вони поцікавились становищем дітей, й допомогли, по мірі можливості, адже в цьому і престиж, і майбутнє нашого міста.
Ми також відправляємо дітей в оздоровчий табір "Факел", що в Криму. З цим нам допомагає обласна рада. Надає путівки для дітей з малозабезпечених дітей для відпочинку.
Ще, наприклад "Євросоюз" подарував автомобіль центру соціального розвитку. Цей автомобіль простояв дев'ять місяців незареєстрованим, тоді як нашим соціальним працівникам потрібно кожен день відвідувати сім'ї, з'ясовувати умови проживання дітей. Ходили пішки, або їздили на велосипедах, проте це не є вирішенням питання в дощову погоду чи взимку. Тому ми звернулися з листом до Ірпінської міської ради, оскільки в минулому році не було закладено коштів в бюджет на реєстрацію цього автомобіля. Нам виділили кошти, і зараз ми вже нарешті його зареєструємо, і наші соціальні працівники стануть більш мобільними, зможуть приносити більше користі тим, хто потребує нашої допомоги.
— Чи є у Вас якісь побажання?
— Побажання в тому, щоб у нас відкривались заклади, в яких діти й молодь дійсно могли б відпочивати.
— А які, з Вашої точки зору, це мають бути заклади? Чим можна зацікавити 12-14 літнього хлопця, щоб він не сидів на лавочці, не курив і не пив пиво? Є якісь ідеї?
— Я вважаю, що в Ірпені потрібно реконструювати наші футбольні стадіони, тому що ті два, які є, знаходяться в жахливому стані. Потрібно відродити футбол в нашому місті. Тим паче, що незабаром, у 2012 році, у нас пройде Чемпіонат Європи. Я думаю, що діти яким по десять-чотирнадцять років, з більшим задоволенням займалися б футболом, ніж курили десь по лавках. Але для цього також потрібно виділити кошти, щоб були тренери, які б займалися з цими дітьми. Проводити матчі, наприклад, з іншими командами Ірпінського регіону. Проводити різні турніри. Деякі діти б грали, а деякі приходили б подивитися, повболівати.
Можна розвивати й інші напрямки спорту. Наприклад, коли 22 червня проводились пам'ятні заходи на аеродромі в Бородянці, йшла розмова про те, щоб наші підлітки мали змогу займатися парашутним спортом. Це питання будемо також розглядати й вирішувати спільними зусиллями.
— Скажіть, будь ласка, Олександре Миколайовичу, Ви нещодавно приз-начені на посаду начальника відділу у справах сім'ї та молоді Ірпінського міськвиконкому. Були якісь сумніви перед тим, як її обійняти? Адже робота з молоддю - це дуже непростий напрямок.— До того, як мені було запропоновано обійняти цю посаду, я чимало часу приділяв роботі з дітьми регіону. У своїй політичній діяльності я зіштовхувався з проблемами молоді, які існують в нашому регіоні, і тому, коли мені була запропонована ця посада, я жодної миті не сумнівався, що зможу справитись з цією роботою.
— Чим зустріло Вас нове місце роботи? Які Ви побачили проблеми, чи, можливо, навпаки, здобутки своїх попередників?
— Я вважаю, що суспільство, в якому ми живемо, повинно більше уваги приділяти молоді. Тому що молодь - це, за великим рахунком, наше майбутнє. І я вважаю, що середовище, в якому живе наша молодь, поділяється на дві частини. Одна частина - так би мовити, офіційна, і друга частина - неофіційна. Офіційна частина - це спортивні та музичні школи, гуртки, мистецькі центри, а неофіційна - це наркотики, алкоголь, вуличне життя в усіх його негативних проявах. Тому основною метою нашого управління я вбачаю в тому, щоб зробити згадану "офіційну" частину привабливою для молоді. В Ірпені, поки що, дуже мало таких закладів, де б діти могли удень чи ввечері проводити вільний час.
Наприклад, зараз складна ситуація з шаховою школою - її приміщення не відповідає ні протипожежним, ні будівельним нормам. Ми, разом з міським головою, днями там побували. Там протікає дах, тому терміново потрібно вживати якихось заходів. Ще у нас на балансі є дитяча спортивна школа "Атлет". Вона знаходилась в Бучі. Після того, як Буча набула статусу міста, потрібно вирішувати питання з приміщенням для цієї школи, в якій багато дітей займається східними єдиноборствами, боротьбою. Поки що вони розташовуються у відділі фізкультури і спорту (приміщення "Спорт для всіх"). Але це явище тимчасове, тому що потрібні приміщення для тренерів, для проведення зустрічей, інші. Найближчим часом будемо вирішувати ці питання.
Існує в Ірпені, і це не секрет, багато проблем з наданням допомоги дітям-сиротам, адже бюджетних коштів, на жаль, на все поки що не вистачає. Ось півгодини тому прийшов факс з Ворзельської селищної ради про те, що потребують допомоги 30 дітей-інвалідів та сиріт. Вони просять нас допомогти у формуванні пайків для цих дітей. Багато у нас в Ірпені дітей з неблагополучних сімей, у яких батьки зловживають спиртним і діти знаходяться у дуже жахливих умовах. Наш відділ покликаний слідкувати за такими сім'ями і надавати дітям допомогу. Також є верстви населення, які не мають навіть коштів, щоб відправити дітей в школу. Наближається перше вересня, і ми будимо робити все можливе, щоб допомогти таким сім'ям, придбаємо для них шкільне приладдя. Зараз за підтримки міського голови встановлюємо в Ірпені дванадцять дитячих майданчиків. Це також дасть змогу дітям дошкільного й шкільного віку з користю проводити вільний час. В ДЮСШ встановлюється великий тренажерний майданчик. Але це не одноразова акція. В наступному році ми плануємо продовжувати цю справу, щоб забезпечити всю територію міста дитячими майданчиками, тому що попит на них дуже великий.
— А як у Вас налаштована співпраця з іншими управліннями міськвиконкому? Є якість напрацювання?
— Ми співпрацюємо з управлінням освіти, коли, плануємо й проводимо заходи в школах. І начальник управління освіти завжди йде нам на зустріч. Наприклад, 6 серпня нам необхідно відвезти дітей до табору відпочинку в Баришівку, і відділ освіти надає автобус. Також дуже багато допомагають нам депутати. Знову ж, 6 серпня, в Ірпінь приїжджає делегація - 12 дітей з Підмосков'я. Ірпінські діти там вже побували, і тепер ми чекаємо на їхніх дітей.
— Це якась програма обміну?
— Місто Красногорськ являється містом-побратимом Ірпеня, і тому кожен рік відбувається такий двобічний приїзд дітей. Ми вже розробили програму відпочинку для очікуваних дітлахів. У них буде насичена екскурсійна програма по Києву. Ми плануємо показати їм Музей народної архітектури в Пирогові, Печерську Лавру, покатати на катері по Дніпру.
Нам дуже багато допомагають депутати, наприклад Олег Сотніков допоможе з транспортом, є інші бізнесмени, такі, як Бабицький, котрі надають спонсорську допомогу, щоб ми могли зустріти цих дітей.
Я також хочу звернутися до підприємців, щоб вони поцікавились становищем дітей, й допомогли, по мірі можливості, адже в цьому і престиж, і майбутнє нашого міста.
Ми також відправляємо дітей в оздоровчий табір "Факел", що в Криму. З цим нам допомагає обласна рада. Надає путівки для дітей з малозабезпечених дітей для відпочинку.
Ще, наприклад "Євросоюз" подарував автомобіль центру соціального розвитку. Цей автомобіль простояв дев'ять місяців незареєстрованим, тоді як нашим соціальним працівникам потрібно кожен день відвідувати сім'ї, з'ясовувати умови проживання дітей. Ходили пішки, або їздили на велосипедах, проте це не є вирішенням питання в дощову погоду чи взимку. Тому ми звернулися з листом до Ірпінської міської ради, оскільки в минулому році не було закладено коштів в бюджет на реєстрацію цього автомобіля. Нам виділили кошти, і зараз ми вже нарешті його зареєструємо, і наші соціальні працівники стануть більш мобільними, зможуть приносити більше користі тим, хто потребує нашої допомоги.
— Чи є у Вас якісь побажання?
— Побажання в тому, щоб у нас відкривались заклади, в яких діти й молодь дійсно могли б відпочивати.
— А які, з Вашої точки зору, це мають бути заклади? Чим можна зацікавити 12-14 літнього хлопця, щоб він не сидів на лавочці, не курив і не пив пиво? Є якісь ідеї?
— Я вважаю, що в Ірпені потрібно реконструювати наші футбольні стадіони, тому що ті два, які є, знаходяться в жахливому стані. Потрібно відродити футбол в нашому місті. Тим паче, що незабаром, у 2012 році, у нас пройде Чемпіонат Європи. Я думаю, що діти яким по десять-чотирнадцять років, з більшим задоволенням займалися б футболом, ніж курили десь по лавках. Але для цього також потрібно виділити кошти, щоб були тренери, які б займалися з цими дітьми. Проводити матчі, наприклад, з іншими командами Ірпінського регіону. Проводити різні турніри. Деякі діти б грали, а деякі приходили б подивитися, повболівати.
Можна розвивати й інші напрямки спорту. Наприклад, коли 22 червня проводились пам'ятні заходи на аеродромі в Бородянці, йшла розмова про те, щоб наші підлітки мали змогу займатися парашутним спортом. Це питання будемо також розглядати й вирішувати спільними зусиллями.
