Вага дзвону – понад 13 тонн. Зробили його для Свято-Троїцького монастиря в Болдині на Смоленщині. Дзвони для Росії, Грузії та Греції майстри донецького металургійного заводу виливають уже понад 6 років.
Для виготовлення такого дзвона ливарники спочатку зліпили рельєфи з пластиліну, створили форми з силікону та воску, а вже потім виготовили форму, в яку й залили розтоплений метал. Тільки для підготовки до виливання 13-тонного гіганта знадобилося більш як рік.
Сергій Самойлов, керівник ділянки з виготовлення дзвонів: “Для этого у нас не хватало емкости печи, поэтому нам пришлось построить рядом такую же печь, сделать оснастку, модельную оснастку новую - в общем, пришлось поработать”.
Дзвін назвали “Сили небесні”. Він є унікальним не тільки завдяки своїм розмірам, а й оформленню. Приміром, кріплення зробили у вигляді корони, яку прикрашають чотири шестикрилих херувими. Однак головне для дзвона - звучання.
Отець Георгій, настоятель заводського храму: “Голос колокола, который призывает верующих на молитву, должен возгревать в человеке самые лучшие чувства - желание молиться, стремление к покаянию - это некое напоминание о вечности среди суетной и бренной жизни”.
Доброго дзвону, себто власне звуку, досягають шляхом сплаву міді й цинку. Його пропорції майстри завше тримають у секреті. Аби витягти з дзвона-гіганта спів - потрібно розгойдати 300-кілограмовий язик. А це під силу щонайменше трьом кремезним чоловікам.
Програма "Вікна", СТБ
Для виготовлення такого дзвона ливарники спочатку зліпили рельєфи з пластиліну, створили форми з силікону та воску, а вже потім виготовили форму, в яку й залили розтоплений метал. Тільки для підготовки до виливання 13-тонного гіганта знадобилося більш як рік.
Сергій Самойлов, керівник ділянки з виготовлення дзвонів: “Для этого у нас не хватало емкости печи, поэтому нам пришлось построить рядом такую же печь, сделать оснастку, модельную оснастку новую - в общем, пришлось поработать”.
Дзвін назвали “Сили небесні”. Він є унікальним не тільки завдяки своїм розмірам, а й оформленню. Приміром, кріплення зробили у вигляді корони, яку прикрашають чотири шестикрилих херувими. Однак головне для дзвона - звучання.
Отець Георгій, настоятель заводського храму: “Голос колокола, который призывает верующих на молитву, должен возгревать в человеке самые лучшие чувства - желание молиться, стремление к покаянию - это некое напоминание о вечности среди суетной и бренной жизни”.
Доброго дзвону, себто власне звуку, досягають шляхом сплаву міді й цинку. Його пропорції майстри завше тримають у секреті. Аби витягти з дзвона-гіганта спів - потрібно розгойдати 300-кілограмовий язик. А це під силу щонайменше трьом кремезним чоловікам.
Програма "Вікна", СТБ
