Законодавство : Про комунальний податок

Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо сплати підприємством комунального податку і повідомляє таке.

Статтею 143 Конституції України ( 254к/96-ВР ) визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Пунктами 24 і 28 статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР ( 280/97-ВР ) "Про місцеве самоврядування в Україні" (зі змінами та доповненнями) установлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення місцевих податків, зборів і розмірів їх ставок у межах, визначених законом, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг щодо сплати місцевих податків і зборів.

Статтею 15 Закону України від 25 червня 1991 року N 1251-XII ( 1251-12 ) "Про систему податкування" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 1251-XII) до місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. Пунктом 3 статті 15 цього Закону визначено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.
При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього
податку.

Відповідно до статей 4, 5 Закону N 1251-XII ( 1251-12) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється
органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) визначається центральним органом державної податкової служби України.

Пунктом 4.1 розділу 4 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N80
( z0172-98 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612, установлено,що взяття на облік як платників податку юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.

Згідно зі статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N 56-93 ( 56-93) "Про місцеві податки і збори" (зі змінами та доповненнями, далі - Декрет) комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ/організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Статтею 69 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР ( 280/97-ВР ) "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Як встановлено статтею 19 Декрету ( 56-93 ), місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами, якими вони встановлюються.

Відокремлений структурний підрозділ, що розташований у м. Дніпропетровську, не веде відокремленого балансу і не має поточного рахунка в банку. Тому в такому випадку головне підприємство - юридична особа повинно сплачувати комунальний податок за працівників відокремленого структурного підрозділу до місцевого бюджету територіальної громади м. Дніпропетровська за місцем розташування цього підрозділу.