Історія Бучі в оповіданнях
![Історія Бучі в оповіданнях]()
В суботу, 28 жовтня, в Центральному Будинку культури відбулася презентація книжки нашого земляка Дмитра ДІЗГО. На презентації зібралися друзі, колеги, родина письменника. Вузьке коло оточення не стало на заваді цього свята. Навпаки, зі сцени “йшло” живе спілкування, лунала конструктивна критика, і водночас вияв поваги до творчості автора. Завітали на захід як вдячні читачі, так і журналісти – представники тих видань, в яких у різні часи друкувався письменник, проходив бойове хрещення.
Згадували спільних друзів, історії, що траплялися з ними. Так, автор зазначив: “Коли я пішов на пенсію, в мене з’явився хист до написання коротеньких оповідань. І триває цей процес вже 10 років. Жалкую, що лише у похилому віці почав писати”. З цим твердженням можна погодитися, а можна й ні. Адже, як кажуть, головне не кількість, а якість.
Про що ж книжка? “Бучанські оповідання Дмитра ДІЗГО” – назва говорить сама за себе, бо коротенькі твори, вміщені на 254 сторінках, розповідають про рідне для нього селище, долі людей, торкаються історії, промовисто зображують сучасність.
Це опис характерів, подій, бучанської місцевості, спогади про гарні й нелегкі часи у житті автора, його знайомих, а інколи – випадкових людей. Конфлікти, курйози, романтика, драма – майстерно сплелися під вмілим пером Дмитра ДІЗГО. Кожне оповідання сповнене деталями та динамікою сюжету. Власне, це зображення життя таким, яким воно є.
В суботу, 28 жовтня, в Центральному Будинку культури відбулася презентація книжки нашого земляка Дмитра ДІЗГО. На презентації зібралися друзі, колеги, родина письменника. Вузьке коло оточення не стало на заваді цього свята. Навпаки, зі сцени “йшло” живе спілкування, лунала конструктивна критика, і водночас вияв поваги до творчості автора. Завітали на захід як вдячні читачі, так і журналісти – представники тих видань, в яких у різні часи друкувався письменник, проходив бойове хрещення. Згадували спільних друзів, історії, що траплялися з ними. Так, автор зазначив: “Коли я пішов на пенсію, в мене з’явився хист до написання коротеньких оповідань. І триває цей процес вже 10 років. Жалкую, що лише у похилому віці почав писати”. З цим твердженням можна погодитися, а можна й ні. Адже, як кажуть, головне не кількість, а якість.
Про що ж книжка? “Бучанські оповідання Дмитра ДІЗГО” – назва говорить сама за себе, бо коротенькі твори, вміщені на 254 сторінках, розповідають про рідне для нього селище, долі людей, торкаються історії, промовисто зображують сучасність.
Це опис характерів, подій, бучанської місцевості, спогади про гарні й нелегкі часи у житті автора, його знайомих, а інколи – випадкових людей. Конфлікти, курйози, романтика, драма – майстерно сплелися під вмілим пером Дмитра ДІЗГО. Кожне оповідання сповнене деталями та динамікою сюжету. Власне, це зображення життя таким, яким воно є.
Довідка
Дмитро Іванович Згорський (псевдонім ДІЗГО) народився 11 липня 1929 року у м. Києві, в сім’ї службовців. Дитинство та молоді роки пройшли в селищі Буча. У 1949 році вступив у Київський автомобільно-дорожній інститут, який закінчив із червоним дипломом. З 1958 року - аспірант, асистент, кандидат технічних наук і доцент КАДІ на кафедрі будівельних конструкцій та мостів.
Перше оповідання – “Рудий” – було надруковано у січні 1998 року. За шість років, що минули після того, написано 193 оповідання, які друкувалися у багатьох виданнях.
У 2002 році вийшла в світ перша книга – “Особенности украинской национальной охоты”.
До другої книжки, “Бучанські оповідання Дмитра ДІЗГО”, автор підібрав оповідання, пов’язані з улюбленим селищем – Бучею та його довкіллям.
Дмитро Іванович Згорський (псевдонім ДІЗГО) народився 11 липня 1929 року у м. Києві, в сім’ї службовців. Дитинство та молоді роки пройшли в селищі Буча. У 1949 році вступив у Київський автомобільно-дорожній інститут, який закінчив із червоним дипломом. З 1958 року - аспірант, асистент, кандидат технічних наук і доцент КАДІ на кафедрі будівельних конструкцій та мостів.
Перше оповідання – “Рудий” – було надруковано у січні 1998 року. За шість років, що минули після того, написано 193 оповідання, які друкувалися у багатьох виданнях.
У 2002 році вийшла в світ перша книга – “Особенности украинской национальной охоты”.
До другої книжки, “Бучанські оповідання Дмитра ДІЗГО”, автор підібрав оповідання, пов’язані з улюбленим селищем – Бучею та його довкіллям.
