До Дня Міста
Осінні барви золотисті,
Тумани стеляться, мов дим.
Все місто в золотім намисті.
Це наша Буча. Отчий дім.
Іду я вулицями міста:
Ось на Жовтневій в сяйві-сяйв,
Мов скіфська пектораль барвиста
Збудований меморіал.
Величний пам’ятник Вітчизні,
Бійцям, що в землю полягли.
Вони в часи жорстокі, грізні,
Усе зробили, що могли.
А на Вокзальній, біля траси
“Афганцям” пам’ятка стоїть.
Мов не герої і не аси,
А ви постійте, помовчіть.
Згадайте про часи пройдешні,
Хто був правий тоді, хто ні...
Згадайте хлопців ви тутешніх,
Які згоріли в тій війні.
Йдемо. І знову обеліски,
І знову світяться вогні.
На Чкалова там, на узліссі,
Чорнобильці встають з пітьми.
Сьогодні свято. Ми вітаєм
І славим громадян своїх,
Але і тих не забуваєм,
Хто оце свято нам зберіг.
Бо свято – тим воно і свято,
Святкую я , святкуєш ти,
І пам’ятаємо ми свято,
Про тих, хто не прийшов з війни.
Чудова Буча, славні люди.
Тож щоб не знали ви біди
І хай в житті вам щастя буде
Сьогодні, взавтра і завжди!
Семен Яцук
Осінні барви золотисті,
Тумани стеляться, мов дим.
Все місто в золотім намисті.
Це наша Буча. Отчий дім.
Іду я вулицями міста:
Ось на Жовтневій в сяйві-сяйв,
Мов скіфська пектораль барвиста
Збудований меморіал.
Величний пам’ятник Вітчизні,
Бійцям, що в землю полягли.
Вони в часи жорстокі, грізні,
Усе зробили, що могли.
А на Вокзальній, біля траси
“Афганцям” пам’ятка стоїть.
Мов не герої і не аси,
А ви постійте, помовчіть.
Згадайте про часи пройдешні,
Хто був правий тоді, хто ні...
Згадайте хлопців ви тутешніх,
Які згоріли в тій війні.
Йдемо. І знову обеліски,
І знову світяться вогні.
На Чкалова там, на узліссі,
Чорнобильці встають з пітьми.
Сьогодні свято. Ми вітаєм
І славим громадян своїх,
Але і тих не забуваєм,
Хто оце свято нам зберіг.
Бо свято – тим воно і свято,
Святкую я , святкуєш ти,
І пам’ятаємо ми свято,
Про тих, хто не прийшов з війни.
Чудова Буча, славні люди.
Тож щоб не знали ви біди
І хай в житті вам щастя буде
Сьогодні, взавтра і завжди!
Семен Яцук







