Туристське літо (частина друга)
Дністер зараз стає досить популярним місцем для водних мандрівок. За час подорожі ми зустріли чимало груп на катамаранах, плотах, байдарках. Основний маршрут більшості груп пролягає від Галича або Нижнєва до Заліщиків, тобто місць із зручним транспортним сполученням. В цій частині річка протікає в крутих схилах Дністровського каньйону. Великих порогів чи яких інших перешкод немає, тому сплавлятись можуть навіть ті, хто ніколи цього раніше не робив.
Іноді виникає враження, що хтось нагорі особисто наглядає за тим, аби карпатський турист був завжди готовий до будь-яких несподіванок. От і наші туристи, плануючи поїздку в Карпати, були готові до пригод та з першого дня їх було аж занадто. Екскурсія до Мукачева в замок Паланок була цікавою але дуже мокрою. Група двічі потрапляла під зливу з градом. Вимоклі туристи відігрівалися чаєм та кавою в кафе під замковою горою вкупі з велотуристами із Польщі та Чехії. Надалі ми стали обачнішими і на прогулянку по місту вийшли прихопивши дощовики. Вечірнє місто вразило мандрівників. Сучасні будівлі побудовані в стилі, який гармонійно вписується в архітектурний ансамбль старовинного центру. Вузькі затишні вулички, освітлені чисті парки, костьол, церкви, ратуша.
В центрі міста багато невеликих кав’ярень в яких готують смачну каву. Туристи подовгу затримувались в сувенірних та антиквариних магазинах, що являють собою маленькі музеї та мистецькі галереї. Тут можна не тільки ознайомитись з роботами сучасних майстрів а й вивчати історію та побут мукачівців. Наступний день мандрівники витратили на екскурсію до унікального загатного озера Синевір, яке місцеві жителі за чистоту води називають „морським оком”. Озеро нас не вразило своїми розмірами але зачарувало мальовничими краєвидами. Довкола озера пролягає гарно облаштована стежка з якої відкриваються дивовижні панорами. Наступного дня вийшли в гори. Перший підйом давався нелегко, поки група не розходилась. Піднявшись на полонину, зробили привал. Довколишні гори Національного природного парку Синевір дуже живописні. Туристи навіть влаштували невелику фотосесію з ягнятами на фоні гір та копичок сіна.
Далі дорога пішла в долину і мандрівники мали нагоду донесхочу потренуватися в подоланні річки по камінцях і вбрід. Надвечір втомлені, з мокрими ногами, але задоволені собою, зупинилися на нічліг на березі річки Тереблі. Купання в гірській річці та смачна вечеря повністю відновили сили учасників походу. Зранку ватага туристів вирушила на штурм перевалу Пішконя. Круті схили, розквашені від недавніх дощів і розбиті лісовозами дороги, бурхливі гірські потоки, буреломи зробили підйом для декого дуже важким. Зарості чорниць на схилах хребта Ясеновець порадували смачними стиглими ягодами. І ось, нарешті, перевал. Скільки радісних емоцій, веселого крику викликав підйом на “якихось” 1350 метрів.
Після важкого підйому спуск здавався легкою прогулянкою. В наступні дні туристи побували на солоних озерах в місті Солотвино, погуляли Раховом, тренувалися в туристських вміннях у селі Кваси. Яремча стала останньою точкою нашої подорожі. Вражаюча бурхлива сила Яремчанського водоспаду на річці Прут довго не відпускала нашої уваги. Туристи гуляли і скуплялись на сувенірному ринку, що розкинувся поблизу водоспаду. Прощальна вечеря затягнулась далеко за північ. Новачків посвятили в туристи. І знову традиційні пісні під гітару.
![Увеличить картинку]()
Туристський літній сезон був вдалим і приніс багато нових вражень, відкрив нам нові райони для мандрівок. Любителі подорожей вже планують мандрівки на наступний сезон. В планах пішохідні походи, мандрівки на велосипедах та сплави на катамаранах і байдарках. Запрошуємо у подорож!
Андрій КУЦЕВАЛОВ
газета "Бучанські новини" № 39 від 6 жовтня 2006р.
читати першу частину
Дністер зараз стає досить популярним місцем для водних мандрівок. За час подорожі ми зустріли чимало груп на катамаранах, плотах, байдарках. Основний маршрут більшості груп пролягає від Галича або Нижнєва до Заліщиків, тобто місць із зручним транспортним сполученням. В цій частині річка протікає в крутих схилах Дністровського каньйону. Великих порогів чи яких інших перешкод немає, тому сплавлятись можуть навіть ті, хто ніколи цього раніше не робив.
Іноді виникає враження, що хтось нагорі особисто наглядає за тим, аби карпатський турист був завжди готовий до будь-яких несподіванок. От і наші туристи, плануючи поїздку в Карпати, були готові до пригод та з першого дня їх було аж занадто. Екскурсія до Мукачева в замок Паланок була цікавою але дуже мокрою. Група двічі потрапляла під зливу з градом. Вимоклі туристи відігрівалися чаєм та кавою в кафе під замковою горою вкупі з велотуристами із Польщі та Чехії. Надалі ми стали обачнішими і на прогулянку по місту вийшли прихопивши дощовики. Вечірнє місто вразило мандрівників. Сучасні будівлі побудовані в стилі, який гармонійно вписується в архітектурний ансамбль старовинного центру. Вузькі затишні вулички, освітлені чисті парки, костьол, церкви, ратуша.
В центрі міста багато невеликих кав’ярень в яких готують смачну каву. Туристи подовгу затримувались в сувенірних та антиквариних магазинах, що являють собою маленькі музеї та мистецькі галереї. Тут можна не тільки ознайомитись з роботами сучасних майстрів а й вивчати історію та побут мукачівців. Наступний день мандрівники витратили на екскурсію до унікального загатного озера Синевір, яке місцеві жителі за чистоту води називають „морським оком”. Озеро нас не вразило своїми розмірами але зачарувало мальовничими краєвидами. Довкола озера пролягає гарно облаштована стежка з якої відкриваються дивовижні панорами. Наступного дня вийшли в гори. Перший підйом давався нелегко, поки група не розходилась. Піднявшись на полонину, зробили привал. Довколишні гори Національного природного парку Синевір дуже живописні. Туристи навіть влаштували невелику фотосесію з ягнятами на фоні гір та копичок сіна.
Далі дорога пішла в долину і мандрівники мали нагоду донесхочу потренуватися в подоланні річки по камінцях і вбрід. Надвечір втомлені, з мокрими ногами, але задоволені собою, зупинилися на нічліг на березі річки Тереблі. Купання в гірській річці та смачна вечеря повністю відновили сили учасників походу. Зранку ватага туристів вирушила на штурм перевалу Пішконя. Круті схили, розквашені від недавніх дощів і розбиті лісовозами дороги, бурхливі гірські потоки, буреломи зробили підйом для декого дуже важким. Зарості чорниць на схилах хребта Ясеновець порадували смачними стиглими ягодами. І ось, нарешті, перевал. Скільки радісних емоцій, веселого крику викликав підйом на “якихось” 1350 метрів.
Після важкого підйому спуск здавався легкою прогулянкою. В наступні дні туристи побували на солоних озерах в місті Солотвино, погуляли Раховом, тренувалися в туристських вміннях у селі Кваси. Яремча стала останньою точкою нашої подорожі. Вражаюча бурхлива сила Яремчанського водоспаду на річці Прут довго не відпускала нашої уваги. Туристи гуляли і скуплялись на сувенірному ринку, що розкинувся поблизу водоспаду. Прощальна вечеря затягнулась далеко за північ. Новачків посвятили в туристи. І знову традиційні пісні під гітару.
Туристський літній сезон був вдалим і приніс багато нових вражень, відкрив нам нові райони для мандрівок. Любителі подорожей вже планують мандрівки на наступний сезон. В планах пішохідні походи, мандрівки на велосипедах та сплави на катамаранах і байдарках. Запрошуємо у подорож!
Андрій КУЦЕВАЛОВ
газета "Бучанські новини" № 39 від 6 жовтня 2006р.
