» » Проблеми кримінального характеру

Проблеми кримінального характеру

ПОЛКОВНИК МІЛІЦІЇ ОЛЕКСАНДР БЗЕНКО: “ПРОБЛЕМИ Є, АЛЕ МИ ЇХ ВИРІШУЄМО”

Увеличить картинкуІрпінський регіон завжди приваблював людей своїми перевагами та перспективами працевлаштування. Вигідний в економічному плані, близькість до Києва зумовлює приплив нових жителів і, відповідно, це веде до посилення криміногенного напруження. Про проблеми, що носять кримінальний характер, та шляхи їх подолання розповідає начальник Ірпінського міського відділу внутрішніх справ Олександр Миколайович Бзенко.

Олександре Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, трошки про себе: звідки Ви прибули, як сталося, що потрапили працювати в Ірпінь?
— Народився я на Черкащині в 1960 році. З 1979 по 1981 рік служив у збройних силах внутрішніх військ України. У 1981 році пішов працювати в правоохоронні органи. Свою діяльність розпочинав міліціонером по охороні метрополітену, був помічником дільничного, потім оперуповноваженим, старшим оперуповноваженим УБОЗу міста Києва. Дев’ять років працював на посаді заступника начальника міліції в досить-таки складному в плані криміногенної обстановки районі, як Залізничний. Згодом — Солом’янському (коли об’єднали Жовтневий і Залізничний райони). Дана територія, окрім студмістечок, нараховувала 380 тис. населення, тож працювати було нелегко.
Останній рік, перед призначенням у червні 2006 року на посаду начальника Ірпінського міського відділу міліції, працював в Обухівському районі заступником начальника міліції.
Освіта — вища, закінчив Академію внутрішніх справ. Полковник міліції. Одружений, маю двох дітей.

Порівнюючи цих два регіони, можна сказати, що між ними є відмінності?
— Ірпінський регіон значно відрізняється від Обухівського. Тут криміногенна обстановка набагато складніша. Мабуть, це пояснюється розгалуженою транспортною розв’язкою та безпосередньою близькістю до столиці. В будь-якому разі це підтверджує і статистика: якщо в Обухові за добу реєструвалося 15-20 злочинів, то в Приірпінні — 60-75.

Стосовно Бучі — які злочини тут найпоширеніші?
— Перш за все слід почати з тих проблем, які існують у Бучі. В селищному відділенні міліції працює лише п’ять чоловік, які забезпечують порядок у 30-тисячному населеному пункті, крім того, відсутня чергова частина. Звичайно, що цих сил недостатньо. В якійсь мірі виходимо з положення тим, що залучаємо до патрулювання наряди “Барсу” і “Беркуту”. Залишається надія, що з набуттям Бучею статусу міста автоматично буде сформований власний відділ міліції з черговою частиною та приблизно 60 одиницями штату. Усе це передбачено законодавством.
Що ж стосується кримінальної характеристики в Бучі, то, на мій погляд, злочини, що найчастіше скоюються, можна поділити на грабіж, квартирні крадіжки, побиття людей з пограбуванням у нічний час, наркоманію, цивільно-правові відносини, які зазвичай розглядає суд, сімейно-побутові конфлікти, які, як правило, виникають на ґрунті пияцтва.

Грабіж – зараз досить поширене явище. Чи є фактори, які спонукали, підштовхували б людей до такого виду “промислу”?
— Я ввів у свою практику такий аналіз: беру добове звернення і дивлюся, скільки за цей час побито людей. В середньому їх від 8 до 12 чоловік — це ті, що потрапляють до лікарні, а ще є не зареєстровані. Тобто за тиждень побито приблизно 70 чоловік, з них 3-5 помирає. Особисто я розцінюю такі випадки, як убивство на вулиці. Чому так? Часто в цьому повинні заклади на кшталт “Фараона”, “Заїра” тощо, які порушують режим роботи й торгівлі та працюють, як кажуть, до останнього клієнта. Грішать й тим, що продають спиртні напої неповнолітнім. Власників цих закладів хвилює лише те, щоб всередині їхнього приміщення не було бійок чи пограбувань, а те, що відбувається поза межами — байдуже. Прикро, що бажання наживи бере гору над людяністю і здоровим глуздом, а результатом такого світобачення часто стає загибель чи травматизм людей.
Звичайно, що режим торгівельних закладів, встановлений місцевими радами (а це зазвичай робота до 23.00), повинен бути витриманий. Адже в іншому випадку - це неповага і до влади, і до людей, які страждають від зайвого шуму. А пограбування часто скоюються тоді, коли людина нетвереза і не завжди здатна контролювати свої дії.

А щодо квартирних крадіжок? Є заходи, практичні поради, за допомогою яких господар може вберегтися від цієї проблеми?
— Квартирні крадіжки завжди були найпоширенішим видом майнових посягань. Сьогодні ж цей злочинний промисел буквально процвітає.
Нехтування елементарними заходами перестороги і зайва довірливість громадян до незнайомих осіб, які приходять у дім, необачна поведінка, небажання прислухатися до професійних порад можуть стати причиною викрадення їхнього майна.
Щоб цього не сталося, слід дотримуватися декількох правил і порад: насамперед варто перевірити надійність вхідних дверей. Вони повинні захищати господаря і його майно. Якщо одвірки й самі двері не зміцнені, слід обов’язково це зробити або ж поставити подвійні двері.
Не зайвим було б і встановити дверні замки подвійної секретності або другий, додатковий замок, причому на відстані не менше як 20-25 см один від одного.
Окрім технічного боку цього питання існує ще й фактор людської поведінки, що також відіграє не останню роль у безпеці та захисті помешкання від грабіжників. Тож можу порадити наступне: не поспішайте відчиняти двері, доки не переконаєтесь, що до вас прийшов хтось із знайомих. Вхідні двері мають бути обладнані вічком та запобіжним ланцюжком. Завжди користуйтеся ними.
На вікнах квартири, розташованої на першому поверсі, поблизу пожежних драбин, труб, газифікації тощо, обов’язково поставте металеві грати.
Установіть яскраве освітлення перед вхідними дверима. Це дозволить вам розгледіти обличчя відвідувача.
Якщо на східцевому майданчику є хол, радимо обладнати його двері замком і не залишати їх незамкненими.
На вхідних дверях під’їздів та секцій житлового приміщення встановіть кодові механічні або електронні замки, переговорно-запірні пристрої — домофони.
Не слід давати свою адресу та домашній телефон без необхідності. Також не вказуйте своєї домашньої адреси на візитках.
Якщо ви даєте оголошення про продаж речей, тим більше цінних, не вказуйте домашньої адреси та даних, із яких можна зрозуміти, коли вас немає вдома.
Якщо ви надовго їдете з дому, відключіть телефонний апарат та поверніть регулятор дзвінка вхідних дверей на мінімум. Залиште голосно включене радіо.
Якщо ви даєте дитині ключі від квартири, детально проінструктуйте, як користуватися ними. Продумайте, де дитинна повинна їх зберігати.

Буча вважалася досить таки проблемною зоною щодо обігу наркотичних речовин, їхнього збуту. Чи змінилася дана ситуація?
— Кардинально — ні.
Так, в Бучі проблеми з наркотиками є.
Нещодавно було виявлено й порушено справу проти “власників” трьох таких нарколабораторій.
А взагалі, наркоманія — проблема №1 всього Ірпінського регіону, куди за наркотичними речовинами з’їжджаються з Києва та області.
Наркоманія тягне за собою й інші злочини. Для людини, яка знаходиться в системі, потрібно чотири рази на день колотися аби не було ломки. Один куб ширки коштує 25 грн. Тобто на місяць потрібно 3000 тисячі грн. Де ж беруться такі гроші?
По-перше, це квартирні крадіжки пограбування, крадіжки з автотранспорту. Людина, що йде на такий злочин, не думає, що з нею буде в майбутньому, її основне завдання – здобути ці гроші сьогодні.
Є збутчики наркотиків і ті, хто їх уживає. Причому вікова планка поступово знижується. Більшість затриманих — це люди віком від 15 до 17 років і спостерігається тенденція до подальшого спадання. Над цим потрібно задуматися, адже вживання наркотиків — хвороба. І репресивними методами тут не зарадиш. Потрібно, щоб місцева влада, на рівні держави, також включалася в цю проблему і створювала відповідні реабілітаційні заклади. Але, на жаль, в адміністраціях коштів на це немає, тому часто міліція залишається сам на сам із цією проблемою.

Мабуть, з плином часу постають нові проблеми, що впливають на криміногенну обстановку. Чи є вони в нашому регіоні?
— Набуває актуальності питання заробітчан. Дуже багато приїжджих людей, які не зрозуміло де проживають, природно, що після робочого дня їм хочеться відпочити. Ідуть до барів, все це закінчується бійками. Коли така ситуація виникає і справа розслідується, то виходить, що на цих людей у нас немає жодних даних, адже вони не зареєстровані.
З нашого боку перед паспортним відділом ставитиметься завдання реєструвати заробітчан, а перед господарями, які беруть їх на квартиру, — повідомляти нам про цих людей і надсилати ксерокопію їх паспортів.

Яка доля індусів, що прибули до нас нелегальним шляхом, їх депортують?
— Нелегали з Індії утримуються вже близько чотирьох місяців. Ситуація досить неоднозначна. Ми не маємо права тримати їх у черговій частині, оскільки вони не злочинці, не маємо права депортувати до тих пір, доки не буде встановлена особа. А щоб установити особу, потрібно мати на неї документи. Зроблені всі відповідні запити нашим паспортним управлінням ВГІРФО в Київській області та відповідними міністерствам. Відповіді немає. Лише 9-х людей, особи яких було встановлено, ми депортували.

Яка зараз ситуація з місцевими ринками, зокрема, стихійною торгівлею на них?
— Коли ми почали проводити перевірки по ринках, то стало зрозумілим, що в більшості випадків немає відведення землі, тобто фактично немає і цього закладу. Не покращує ситуації й відкриття секонд-хендів, що часто розташовані поряд з лотками харчових продуктів. Люди, взявши до рук оброблений незрозуміло чим одяг, потім торкаються до продуктів. На такі випадки повинна реагувати не лише міліція, а й місцева влада, яка надає ринкам в оренду землю та має контролювати благоустрій цієї території.

Яка доля такого громадського формування, як “Бучанська варта”? Чи буде воно функціонувати?
— В Бучі ще є “Бучанська варта”, але вона не працює. Причина в тому, що з самого початку це формування створювалося з метою “творення іміджу” в передвиборчих перегонах. А своєї функції воно не виконувало. Хоча, можливо, будемо зустрічатися з людьми і домовлятися, щоб вони виходили на патрулювання по охороні громадського порядку. Відповідно до цього є наказ Президента про громадські формування, в якому написано, що в місцевої влади має передбачатися кошторис у бюджеті на створення таких формувань. В них має бути форма, посвідчення, певні повноваження.

За той час, що Ви є начальником Ірпінського міського відділу міліції, у Приірпінні скоювалися резонансні злочини?
— На жаль, таких злочинів чимало. Приміром, не так давно в Ірпені 17-літній хлопець застрелив іншого, бо йому не сподобалося чи то компанія, чи те, як на нього подивилися. Хлопець дістав пістолет, вистрелив три рази, четвертий – в землю. Доки приїхала швидка допомога було вже пізно. Вилучили зброю, задокументували, зараз він знаходиться в СІЗО №13, ведеться слідство. Убитому через декілька днів мало виповнитися 18 років. Звинувачений раніше не судимий, навчався в престижному вузі. Навіть не знаю, як коментувати таку ситуацію. Складається враження, що у свідомості сучасних підлітків панує хаос, в ній стирається грань між дозволеним і забороненим. Зокрема, це спричинено і культурою виховання, і впливом вулиці.

Чи є у вас практичні методи, за допомогою яких можна було б якісно підвищити рівень боротьби зі злочиністю?
— Система роботи така, що якщо скоюється якийсь злочин, приміром, побиття людини, то має виїхати швидка. По даній справі збирається матеріал, який потім іде на дільницю.
Дільничний інспектор повинен опитати обидві сторони, зібрати всі факти тощо. Щоб трохи полегшити цю роботу, я запропонував наступну схему, яка успішно діє в Києві: запускати автопатруль, який працюватиме в нічний час з 22.00. до 6.00. Тобто, є чергова частина і є прилеглі селища — Гостомель, Буча, Коцюбинське, Ворзель. В кожному з цих населених пунктів має бути хоча б по автомобілю.
Якщо щось трапляється, черговий передає інформацію й машина під’їжджає на цей виклик за 3-5 хвилин. Вона немає права виїхати за межі цієї території, крім випадку, коли когось затримали й доставляють до чергової частини. Подібна схема вже була задіяна і дала відчутні результати. Фактично злочинів і викликів швидкої зменшилося в десять разів.
У планах є активніше її застосування, але потрібна підтримка з боку влади. Вдячний, що, зокрема, Бучанська селищна рада мене зрозуміла і пішла нам назустріч, допомагаючи пальним.
Хочу сказати, що якщо така робота буде проведена, то автоматично відпадуть виклики швидкої допомоги, зменшиться кількість заяв, а найголовніше – покращиться оперативна обстановка в регіоні, бо вже сама поява в цьому квадраті автомобіля автопатрулю дисциплінує тих людей, які хочуть скоїти якийсь злочин.
В нас є бажання працювати, роботу я знаю, і колектив, що підібрався, — нормальні хлопці, які виконують свої обов’язки. Звичайно, як і в кожного, є багато проблем, але ми звикли їх вирішувати.
Людмила ГЛАДСЬКА 
газета: "Бучанські новини" №29-30 від 28 липня 2006р.
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 1
Додати коментар
Nick

OFFline

  • Nick (21)
  • Місцевий
  • 31 липня 2006 17:16
мда...
по статистике Буча переплюнула Вашингтон.

0
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.