Бюджет селища орієнтований на соціальні потреби
![Увеличить картинку]()
Гроші, як це не прикро, вирішують в нашому житті майже все. Окрім, можливо, проблем здоров`я. Отож, саме фінанси є чи не основною складовою частиною функціонування і нашого селища. Опікується грошовими питаннями у Бучі чарівна молода жінка-завідуюча відділом обліку та звітності Катерина Олександрівна Карпенко.
Розкажіть, будь ласка, трохи про себе. Як сталося, що у такому молодому віці Ви маєте надзвичайно відповідальну посаду у селищній раді?
– Вік, як на мене, не є показником. Важливіше, щоб людина володіла знаннями, вмінням та мала бажання працювати. Не останню роль відіграє і відповідна освіта.
Я закінчила академію із ступенем магістра. Було бажання вступити до аспірантури, але не було грошової можливості, щоб продовжити навчання. А починати навчатися, закріплюватися за педагогом і не мати можливості отримати те, чого прагнеш — марна витрата часу.
Свою практику починала з податкової служби, адже було цікаво, для чого вона створена і чим займається. А коли перейшла до бюджетної сфери, тільки тоді зрозуміла, наскільки це цікава, але й складна сфера діяльності. Згодом, так склалася доля, що потрапила працювати до Бучанської селищної ради.
Ваш відділ у селищній раді, мабуть, найважливіший?
– Я не сказала б, що цей відділ найважливіший, адже вважаю — система працює в комплексі. Всі без виключення відділи, що створюються, важливі і виконують певну роль, даючи очікуваний результат. Інша річ, що наш відділ найчисельніший. Об’єм робіт не дозволяє тримати 3-5 чоловік. На даний час я очолюю два відділи, в яких працює 12 чоловік, і кожен з них виконує свою роботу: починаючи від формування доходної частини бюджету і закінчуючи оформленням документу оберту обліку та звітності тощо.
Якими структурами опікується селищна рада, а точніше ваш відділ?
– На сьогодні селищна рада забезпечує утримання, згідно бюджетного кодексу, закладів освіти (дошкільні навчальні заклади), медико-соціального центру, як закладу. Бучанської селищної ради, що благодійністю допомагає людям.
Існує ще таке поняття, як виділення коштів установам: Бучанському УЖКГ (дотації, капремонт), лісогосподарській установі, членські внески до Асоціації міст України (раз на рік), до якої ми входимо. Решта — це видатки благоустрою, реконструкції та капітального будівництва. Видатки розвитку складають менше третини затвердженого бюджету.
Куди перераховуються кошти, що надходять до бюджету?
– Бюджет досить цікава річ. Коли я працювала в госпрозрахунку, то здавалося, що це найтяжче, що можна тільки вигадати, обкладання податками, витрата коштів, жорсткий контроль з боку податкової служби та власників тощо — діяльність людей спрямована на те, аби отримати прибуток.
Наш же випадок — інша справа: бюджет, орієнтований на задоволення соціальних потреб населення, доходи і видатки.
Доходна частина бюджету формується бюджетним законодавством – Бюджетним кодексом та іншими законодавчими та нормативними документами. Місцеві органи влади мають вплив на обсяг надходжень місцевих податків та зборів, регулюють цей процес.
Наприклад, орендна плата землі і земельний податок нараховується місцевим бюджетом для аналізу і вивчення раціонального використання цього природного ресурсу. Державою ж закріплюються за місцевим бюджетом певні податки і збори, які потім використовуються, як правило, на захищені статті, тобто, держава, маючи обмежений ресурс, розподіляє на всі селища, міста, області стільки грошей скільки вона може виділити. Може тому є таке поняття, особливо в бухгалтерів, як “не вистачає грошей”.
Не вистачає грошей не на якесь певне селище. Справа в тому, що навіть з міст або селищ, в яких більш розвинена інфраструктура, гроші все одно вилучаються, залишається лише необхідний мінімум. І під них пишеться доходна частина. Хоча, по-правильному, спочатку пишуться видатки, під них вишукують доходи. Але так історично склалося, що низка областей, районних центрів, селищ затверджують свій бюджет не забезпечуючи всі видатки споживання, тобто всі видатки захищених статей, у зв’язку з тим, що грошей на заробітну плату не вистачає.
Адже місцеві бюджети сподіваються на те, що держава в кінці року, маючи якийсь додатковий ресурс, видає на районні центри, на міста обласного значення гроші. Ті, в свою чергу, розподіляють їх на міста обласного підпорядкування, селища. Тобто, гроші йдуть зверху вниз. Але - це виняток.
До речі, після прийняття Бюджетного кодексу України, ситуація з формуванням місцевих бюджетів змінилася. Раніше місцеві бюджети не знали, які податки будуть у них в бюджетах. Тобто кожен рік чекали Закону про держбюджет поточний рік, який визначав, будуть ті чи інші податки в бюджеті чи ні. Тепер же ми знаємо чітко свою доходну базу.
Єдине, що не можемо передбачити — це темп росту, він більшою мірою задається самим законом про бюджет.
Хто найбільше сплачує податків до бюджету селища?
– Найбільші підприємства — завод “Склотари”, завод “Скловиробів”, Бучанський КЖЕП, Бучанська селищна рада, якій підпорядковані комунальні установи, АТП “Транском”, ЗАТ “Меліоратор”, ВАТ “Південтеплоенергомонтаж”, КП “Агробудпостач” та інші.
Цей список можна продовжувати, потрібно лише визначитись: що значать великі суми. Для СПД - це і 10, і 20, і 5 тисяч, все залежить від того, яким видом діяльності вони займаються. Навіть 3 грн. в бюджет є суттєвими, адже, як кажуть, “вода камінь точить” — це все одно гроші.
Залишилося півроку до того часу, коли Буча набуде статусу міста обласного значення і буде самостійною. Які зараз взаємини з міськрадою Ірпеня?
- У фінансовому плані ми від них не залежимо, власне, як і вони від нас. Є встановлені на початок року міжбюджетні відносини, по яких селище Буча повинне перерахувати протягом року 2,5 млн. грн. місту Ірпеню, більше нічого спільного по грошах в нас немає. Якби не було Ірпеня, ці вилучення йшли б у державний бюджет. Ця формула діє на всіх рівнях. Наші стосунки з Ірпенем — робочі. Як і в кожній справі, бувають дискусії, але конфліктами це не назвеш, тобто “ в суперечці народжується істина”.
З нового року Буча стає повноцінним містом. Що зміниться у вашій роботі?
– З набуттям Бучею статусу міста обсяг роботи значно збільшиться, причому для всіх. Основна маса роботи припаде на кінець року, коли буде формування різних структур, визначення за якими положеннями вони працюватимуть та передача об’єктів соціальної інфраструктури з Ірпеня на Бучу.
Сесія прийняла рішення про те, щоб оформити право власності на заклади освіти і медицини, що територіально розташовані у селищі.
Тепер ми чекаємо рішення Ірпінської міської ради. Далі вже йде формування фінансових відносин між відповідними структурами Ірпеня і Бучі за документообігом майна тощо. Важко сказати, коли це все набере обрисів якоїсь схеми. Я вважаю, що до 1 січня 2007 року все буде систематизовано і матиме загальну картину. Буча, можливо, поповниться низкою установ, які фінансуватимуться напряму з місцевого бюджету м. Буча.
Я вважаю, що освіта повинна обов’язково бути на балансі тієї територіальної громади, на території якої вона розташована, так як і медицина. А медицина у нас обслуговує регіон, і це означає, що обслуговується не лише 26-тисячне населення Бучі, а й 100-тисячний регіон — та ж лікарня, яка є єдиною в своєму роді, та ж станція швидкої допомоги, яка єдина на весь регіон тощо.
Яка частина бюджету йде на соціальні питання?
– Загальний фонд будь-якого селища Ірпінського регіону, та й Ірпеня, практично 80% — це соцвитрати. Бюджет селища Буча в цьому році написаний таким чином, що більша половина — це заробітна плата, 10% — енергоносії, 30% — вилучення, а решта — все інше.
Скажіть, яким, на Вашу думку, буде подальший розвиток селища?
– З набуттям нового статусу будуть формуватися і нові структури. Постане питання про фінансування. При формуванні структур, які створюватимуться на території Бучі, будуть визначатися основні напрямки діяльності. Звітування буде йти напряму через Київську облдержадміністрацію на Міністерство фінансів України. Добре це чи погано — сказати складно. Але зрозуміло, що коли гроші йдуть напряму, оминаючи низку підрозділів, це завжди добре.
Наше селище дуже цікаве, воно протягом останніх років стрімко розвивається.
Якщо 8 років тому бюджет селища складав близько 100 тис. грн., то на сьогодні він складає близько 17 млн. грн.
Тобто показники росту значні. Це важка праця багатьох людей, на чолі з головою селищної ради. Адже, щоб мати самостійний бюджет, потрібно постійно вишукувати резерви його поповнення. Створюючи паркові та санітарно-курортні зони, потрібно давати можливість надходження інвестицій, які забезпечать наповнення бюджету, дадуть можливість розвинути інфраструктуру: побудувати ті ж дитячі садочки, привести існуючі до ладу, побудувати школи тощо.
Адже Буча має свою родзинку. Тут панує атмосфера доглянутості, незвичайно-святкового містечка. І в це вкладено багато праці.
Бесідував :
газета
Гроші, як це не прикро, вирішують в нашому житті майже все. Окрім, можливо, проблем здоров`я. Отож, саме фінанси є чи не основною складовою частиною функціонування і нашого селища. Опікується грошовими питаннями у Бучі чарівна молода жінка-завідуюча відділом обліку та звітності Катерина Олександрівна Карпенко. Розкажіть, будь ласка, трохи про себе. Як сталося, що у такому молодому віці Ви маєте надзвичайно відповідальну посаду у селищній раді?
– Вік, як на мене, не є показником. Важливіше, щоб людина володіла знаннями, вмінням та мала бажання працювати. Не останню роль відіграє і відповідна освіта.
Я закінчила академію із ступенем магістра. Було бажання вступити до аспірантури, але не було грошової можливості, щоб продовжити навчання. А починати навчатися, закріплюватися за педагогом і не мати можливості отримати те, чого прагнеш — марна витрата часу.
Свою практику починала з податкової служби, адже було цікаво, для чого вона створена і чим займається. А коли перейшла до бюджетної сфери, тільки тоді зрозуміла, наскільки це цікава, але й складна сфера діяльності. Згодом, так склалася доля, що потрапила працювати до Бучанської селищної ради.
Ваш відділ у селищній раді, мабуть, найважливіший?
– Я не сказала б, що цей відділ найважливіший, адже вважаю — система працює в комплексі. Всі без виключення відділи, що створюються, важливі і виконують певну роль, даючи очікуваний результат. Інша річ, що наш відділ найчисельніший. Об’єм робіт не дозволяє тримати 3-5 чоловік. На даний час я очолюю два відділи, в яких працює 12 чоловік, і кожен з них виконує свою роботу: починаючи від формування доходної частини бюджету і закінчуючи оформленням документу оберту обліку та звітності тощо.
Якими структурами опікується селищна рада, а точніше ваш відділ?
– На сьогодні селищна рада забезпечує утримання, згідно бюджетного кодексу, закладів освіти (дошкільні навчальні заклади), медико-соціального центру, як закладу. Бучанської селищної ради, що благодійністю допомагає людям.
Існує ще таке поняття, як виділення коштів установам: Бучанському УЖКГ (дотації, капремонт), лісогосподарській установі, членські внески до Асоціації міст України (раз на рік), до якої ми входимо. Решта — це видатки благоустрою, реконструкції та капітального будівництва. Видатки розвитку складають менше третини затвердженого бюджету.
Куди перераховуються кошти, що надходять до бюджету?
– Бюджет досить цікава річ. Коли я працювала в госпрозрахунку, то здавалося, що це найтяжче, що можна тільки вигадати, обкладання податками, витрата коштів, жорсткий контроль з боку податкової служби та власників тощо — діяльність людей спрямована на те, аби отримати прибуток.
Наш же випадок — інша справа: бюджет, орієнтований на задоволення соціальних потреб населення, доходи і видатки.
Доходна частина бюджету формується бюджетним законодавством – Бюджетним кодексом та іншими законодавчими та нормативними документами. Місцеві органи влади мають вплив на обсяг надходжень місцевих податків та зборів, регулюють цей процес.
Наприклад, орендна плата землі і земельний податок нараховується місцевим бюджетом для аналізу і вивчення раціонального використання цього природного ресурсу. Державою ж закріплюються за місцевим бюджетом певні податки і збори, які потім використовуються, як правило, на захищені статті, тобто, держава, маючи обмежений ресурс, розподіляє на всі селища, міста, області стільки грошей скільки вона може виділити. Може тому є таке поняття, особливо в бухгалтерів, як “не вистачає грошей”.
Не вистачає грошей не на якесь певне селище. Справа в тому, що навіть з міст або селищ, в яких більш розвинена інфраструктура, гроші все одно вилучаються, залишається лише необхідний мінімум. І під них пишеться доходна частина. Хоча, по-правильному, спочатку пишуться видатки, під них вишукують доходи. Але так історично склалося, що низка областей, районних центрів, селищ затверджують свій бюджет не забезпечуючи всі видатки споживання, тобто всі видатки захищених статей, у зв’язку з тим, що грошей на заробітну плату не вистачає.
Адже місцеві бюджети сподіваються на те, що держава в кінці року, маючи якийсь додатковий ресурс, видає на районні центри, на міста обласного значення гроші. Ті, в свою чергу, розподіляють їх на міста обласного підпорядкування, селища. Тобто, гроші йдуть зверху вниз. Але - це виняток.
До речі, після прийняття Бюджетного кодексу України, ситуація з формуванням місцевих бюджетів змінилася. Раніше місцеві бюджети не знали, які податки будуть у них в бюджетах. Тобто кожен рік чекали Закону про держбюджет поточний рік, який визначав, будуть ті чи інші податки в бюджеті чи ні. Тепер же ми знаємо чітко свою доходну базу.
Єдине, що не можемо передбачити — це темп росту, він більшою мірою задається самим законом про бюджет.
Хто найбільше сплачує податків до бюджету селища?
– Найбільші підприємства — завод “Склотари”, завод “Скловиробів”, Бучанський КЖЕП, Бучанська селищна рада, якій підпорядковані комунальні установи, АТП “Транском”, ЗАТ “Меліоратор”, ВАТ “Південтеплоенергомонтаж”, КП “Агробудпостач” та інші.
Цей список можна продовжувати, потрібно лише визначитись: що значать великі суми. Для СПД - це і 10, і 20, і 5 тисяч, все залежить від того, яким видом діяльності вони займаються. Навіть 3 грн. в бюджет є суттєвими, адже, як кажуть, “вода камінь точить” — це все одно гроші.
Залишилося півроку до того часу, коли Буча набуде статусу міста обласного значення і буде самостійною. Які зараз взаємини з міськрадою Ірпеня?
- У фінансовому плані ми від них не залежимо, власне, як і вони від нас. Є встановлені на початок року міжбюджетні відносини, по яких селище Буча повинне перерахувати протягом року 2,5 млн. грн. місту Ірпеню, більше нічого спільного по грошах в нас немає. Якби не було Ірпеня, ці вилучення йшли б у державний бюджет. Ця формула діє на всіх рівнях. Наші стосунки з Ірпенем — робочі. Як і в кожній справі, бувають дискусії, але конфліктами це не назвеш, тобто “ в суперечці народжується істина”.
З нового року Буча стає повноцінним містом. Що зміниться у вашій роботі?
– З набуттям Бучею статусу міста обсяг роботи значно збільшиться, причому для всіх. Основна маса роботи припаде на кінець року, коли буде формування різних структур, визначення за якими положеннями вони працюватимуть та передача об’єктів соціальної інфраструктури з Ірпеня на Бучу.
Сесія прийняла рішення про те, щоб оформити право власності на заклади освіти і медицини, що територіально розташовані у селищі.
Тепер ми чекаємо рішення Ірпінської міської ради. Далі вже йде формування фінансових відносин між відповідними структурами Ірпеня і Бучі за документообігом майна тощо. Важко сказати, коли це все набере обрисів якоїсь схеми. Я вважаю, що до 1 січня 2007 року все буде систематизовано і матиме загальну картину. Буча, можливо, поповниться низкою установ, які фінансуватимуться напряму з місцевого бюджету м. Буча.
Я вважаю, що освіта повинна обов’язково бути на балансі тієї територіальної громади, на території якої вона розташована, так як і медицина. А медицина у нас обслуговує регіон, і це означає, що обслуговується не лише 26-тисячне населення Бучі, а й 100-тисячний регіон — та ж лікарня, яка є єдиною в своєму роді, та ж станція швидкої допомоги, яка єдина на весь регіон тощо.
Яка частина бюджету йде на соціальні питання?
– Загальний фонд будь-якого селища Ірпінського регіону, та й Ірпеня, практично 80% — це соцвитрати. Бюджет селища Буча в цьому році написаний таким чином, що більша половина — це заробітна плата, 10% — енергоносії, 30% — вилучення, а решта — все інше.
Скажіть, яким, на Вашу думку, буде подальший розвиток селища?
– З набуттям нового статусу будуть формуватися і нові структури. Постане питання про фінансування. При формуванні структур, які створюватимуться на території Бучі, будуть визначатися основні напрямки діяльності. Звітування буде йти напряму через Київську облдержадміністрацію на Міністерство фінансів України. Добре це чи погано — сказати складно. Але зрозуміло, що коли гроші йдуть напряму, оминаючи низку підрозділів, це завжди добре.
Наше селище дуже цікаве, воно протягом останніх років стрімко розвивається.
Якщо 8 років тому бюджет селища складав близько 100 тис. грн., то на сьогодні він складає близько 17 млн. грн.
Тобто показники росту значні. Це важка праця багатьох людей, на чолі з головою селищної ради. Адже, щоб мати самостійний бюджет, потрібно постійно вишукувати резерви його поповнення. Створюючи паркові та санітарно-курортні зони, потрібно давати можливість надходження інвестицій, які забезпечать наповнення бюджету, дадуть можливість розвинути інфраструктуру: побудувати ті ж дитячі садочки, привести існуючі до ладу, побудувати школи тощо.
Адже Буча має свою родзинку. Тут панує атмосфера доглянутості, незвичайно-святкового містечка. І в це вкладено багато праці.
Бесідував :
газета
