АНАТОЛІЙ ФЕДОРУК: “ВИРІШУЄМО ВСІ ПИТАННЯ КОМПЛЕКСНО”
Сучасний український політикум щедро представлений особистостями, які на практиці знають про всі аспекти державотворення. Оцінку їхній діяльності покликані давати спеціалісти-політологи, думки яких іноді суперечні, а часто навіть протилежні. Роль ЗМІ у цьому процесі — інформувати громадськість про дії, плани та заходи, які безпосередньо торкаються їхнього життя. Мова йде про так би мовити столичний рівень.
Зрозуміло, що місцева політика має свою специфіку і жителів певного регіону цікавлять не лише загальнодержавні події та проблеми, але й ті, що стосуються їх безпосередньо, є близькими.
Тож, пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з головою Бучанської селищної ради Анатолієм Федоруком.
— Анатолію Петровичу! Ви один із небагатьох, хто втретє одержує перемогу на виборах та ще й з такою блискучою перевагою? Як ви думаєте, чому? Нагадайте коротко про себе.
![Увеличить картинку]()
— Родом я із Поділля, Хмельницької області, з села Велика Медведівка, Красилівського району.
Спілкуючись з людьми, я відчув і зрозумів, що Бучі та її територіальній громаді потрібна стабільна влада і лише за такої умови цей населений пункт зможе успішно розвиватися, конкурувати з іншими, і як кінцевий результат — домінувати. Я мав і бажання, і внутрішні ресурси дати зрозуміти кожному, що бучанці гідні кращого життя і їх прагнення і надії поступово здійсняться, потрібно лише повірити і по-справжньому цього захотіти. За ці роки, жителі селища мали змогу аналізувати все, що відбувалося в Бучі, спостерігати за змінами, брати безпосередню участь. Сподіваюся, що і в майбутньому наша співпраця принесе гарні результати.
А щодо програми з якою я йшов на вибори у 1998 році, у 2002 та 2006 роках — то це є поступовий, виважений і взаємодоповнюючий план на шляху до головної мети — добробуту та процвітання міста і, відповідно, людей, які в ньому живуть. В його основі лежить низка програм місцевого значення, що ґрунтуються на комплексному підході до вирішення тієї чи іншої проблеми або ж розв’язання поставленого завдання.
Зокрема, це і соціальний захист окремих категорій населення селища; підтримка громадських організацій інвалідів і ветеранів, що включає в себе надання фінансової підтримки Бучанській організації інвалідів війни та збройних сил і Бучанській первинній організації ветеранів війни та праці; це і місцева програма розвитку житлово-комунального господарства спрямована на розроблення заходів щодо проведення капітального ремонту житлового фонду, капітального ремонту та реконструкції теплотрас, котелень, комунікацій, ліфтового господарства тощо, та багато інших програм.
— З січня 2007 року Буча матиме статус міста. Чи будуть вибори уже міського голови? Будете знову балотуватися?
— Хочу доповнити, що з 1 січня 2007 року Буча стане містом обласного значення. Зауважу, що при нині діючому законодавстві про вибори, зокрема про вибори до місцевих органів влади як депутатів так і голови, в зв’язку із зміною статусу питання про перевибори не стоїть. Тому, на мою думку, виборів до місцевої Бучанської міської ради не буде.
Хоча, я припускаю, що багатьом місцевим політикам нашого регіону, особливо тим, хто програв ці вибори, хочеться, щоб вони відбулися. Але хочу зауважити, що для територіальної громади ці вибори нічого доброго не принесуть, адже, як показує практика, позачергові вибори породять нестабільність та додаткові витрати коштів, які було б доречніше спрямувати на розвиток і соціальне забезпечення бучанців.
На Вашу думку, чи є в Бучі сили, які можна було б назвати опозицією? Якщо є, то на чому ґрунтуються взаємини з ними — на співпраці чи протистоянні?
— На Ваше питання хотілося б почати відповідь словами: скільки людей, стільки й думок.
— Так, є певна категорія людей, яких можна було б назвати опозицією, але вони не досягають її рівня і значення, адже їхні особисті амбіції беруть гору над розумним підходом до опозиційності. Є, звичайно, і люди, які мають своє бачення тих чи інших процесів. І в тому, й в іншому випадку ми намагаємося налагоджувати конструктивний діалог, аби навіть під час дискусій і висловлювань свого бачення тих чи інших процесів, загальна справа не зупинялася, а вирішувалася, і щоб кожен прожитий територіальною громадою день приносив користь і відчутні результати.
Адже, якщо перейти виключно на розмови: “як і що робити?”, ми маємо ризик так “заговорити” те чи інше питання, що навіть вже й назріла проблема сама собою переродиться, але, зрештою, не вирішиться.
— Що зміниться, коли Буча стане містом? Маю на увазі кардинально: в економіці, соціальній сфері тощо. Як співпрацюватимете з містом Ірпінь? Чи будете геть незалежні?
— В Бучі все більше вимальовуються риси сучасного міста. Згідно моніторингу Асоціації міст України, наша територіальна громада входить до десятки населених пунктів за об’ємами капіталовкладень на душу населення.
Варто зазначити, що статус міста обласного значення це є якісно вищий щабель розвитку місцевого самоврядування, особливо при нині діючому законодавстві. Наведу хоча б один приклад: однією з переваг буде можливість самим формувати бюджет і мати прямі відносини з Міністерством фінансів, а це означає, що при потребі ми зможемо його обстоювати. Такої можливості не мають міста зі статусом районного значення та селища.
Також це дасть нам можливість відкрити служби і підрозділи, які фінансуються з держбюджету, але споживачами їх послуг і користувачами будуть члени територіальної громади Бучі, і не лише. Мова йде про такі управління як пенсійний фонд, соціальний захист, БТІ, кадастрове бюро, земельне управління, відділ архітектури, правоохоронний і силовий блок та ін. Для бучанців це вигідно і зручно. По-перше, це можливість працевлаштування. По-друге, швидке і якісне отримання послуг. По-третє, це і відрахування до місцевого бюджету.
Звичайно, відкриття цих служб в значній мірі залежить і від позиції Ірпінської міської ради. Так на найближчій сесії розглядатиметься питання щодо виконання постанови Верховної ради. Ми звернулися до наших добрих сусідів із пропозицією передати нам у власність і на фінансування медичні установи, загальноосвітні школи — всі об’єкти, які знаходяться на нашій території і забезпечують надання послуг бучанській територіальній громаді. Сподіваюся на розуміння, законослухняність ірпінської влади, партнерські відносини на взаємовигідних засадах.
Якщо ж поглянути на перспективи розвитку Бучі, то лише при набутті статусу міста обласного значення у нас є певна гарантія, що при реалізації програми адмінтерустрою України наше місто не зникне і не розчиниться серед інших населених пунктів, як це передбачалося раніше. Буча була, є і буде самостійною адміністративно-територіальною одиницею.
Разом з тим ми розуміємо, що це й досить велика відповідальність перед територіальною громадою, Обласною та Верховною радами.
Сучасний український політикум щедро представлений особистостями, які на практиці знають про всі аспекти державотворення. Оцінку їхній діяльності покликані давати спеціалісти-політологи, думки яких іноді суперечні, а часто навіть протилежні. Роль ЗМІ у цьому процесі — інформувати громадськість про дії, плани та заходи, які безпосередньо торкаються їхнього життя. Мова йде про так би мовити столичний рівень.
Зрозуміло, що місцева політика має свою специфіку і жителів певного регіону цікавлять не лише загальнодержавні події та проблеми, але й ті, що стосуються їх безпосередньо, є близькими.
Тож, пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з головою Бучанської селищної ради Анатолієм Федоруком.
— Анатолію Петровичу! Ви один із небагатьох, хто втретє одержує перемогу на виборах та ще й з такою блискучою перевагою? Як ви думаєте, чому? Нагадайте коротко про себе.
— Родом я із Поділля, Хмельницької області, з села Велика Медведівка, Красилівського району.
Спілкуючись з людьми, я відчув і зрозумів, що Бучі та її територіальній громаді потрібна стабільна влада і лише за такої умови цей населений пункт зможе успішно розвиватися, конкурувати з іншими, і як кінцевий результат — домінувати. Я мав і бажання, і внутрішні ресурси дати зрозуміти кожному, що бучанці гідні кращого життя і їх прагнення і надії поступово здійсняться, потрібно лише повірити і по-справжньому цього захотіти. За ці роки, жителі селища мали змогу аналізувати все, що відбувалося в Бучі, спостерігати за змінами, брати безпосередню участь. Сподіваюся, що і в майбутньому наша співпраця принесе гарні результати.
А щодо програми з якою я йшов на вибори у 1998 році, у 2002 та 2006 роках — то це є поступовий, виважений і взаємодоповнюючий план на шляху до головної мети — добробуту та процвітання міста і, відповідно, людей, які в ньому живуть. В його основі лежить низка програм місцевого значення, що ґрунтуються на комплексному підході до вирішення тієї чи іншої проблеми або ж розв’язання поставленого завдання.
Зокрема, це і соціальний захист окремих категорій населення селища; підтримка громадських організацій інвалідів і ветеранів, що включає в себе надання фінансової підтримки Бучанській організації інвалідів війни та збройних сил і Бучанській первинній організації ветеранів війни та праці; це і місцева програма розвитку житлово-комунального господарства спрямована на розроблення заходів щодо проведення капітального ремонту житлового фонду, капітального ремонту та реконструкції теплотрас, котелень, комунікацій, ліфтового господарства тощо, та багато інших програм.
— З січня 2007 року Буча матиме статус міста. Чи будуть вибори уже міського голови? Будете знову балотуватися?
— Хочу доповнити, що з 1 січня 2007 року Буча стане містом обласного значення. Зауважу, що при нині діючому законодавстві про вибори, зокрема про вибори до місцевих органів влади як депутатів так і голови, в зв’язку із зміною статусу питання про перевибори не стоїть. Тому, на мою думку, виборів до місцевої Бучанської міської ради не буде.
Хоча, я припускаю, що багатьом місцевим політикам нашого регіону, особливо тим, хто програв ці вибори, хочеться, щоб вони відбулися. Але хочу зауважити, що для територіальної громади ці вибори нічого доброго не принесуть, адже, як показує практика, позачергові вибори породять нестабільність та додаткові витрати коштів, які було б доречніше спрямувати на розвиток і соціальне забезпечення бучанців.
На Вашу думку, чи є в Бучі сили, які можна було б назвати опозицією? Якщо є, то на чому ґрунтуються взаємини з ними — на співпраці чи протистоянні?
— На Ваше питання хотілося б почати відповідь словами: скільки людей, стільки й думок.
— Так, є певна категорія людей, яких можна було б назвати опозицією, але вони не досягають її рівня і значення, адже їхні особисті амбіції беруть гору над розумним підходом до опозиційності. Є, звичайно, і люди, які мають своє бачення тих чи інших процесів. І в тому, й в іншому випадку ми намагаємося налагоджувати конструктивний діалог, аби навіть під час дискусій і висловлювань свого бачення тих чи інших процесів, загальна справа не зупинялася, а вирішувалася, і щоб кожен прожитий територіальною громадою день приносив користь і відчутні результати.
Адже, якщо перейти виключно на розмови: “як і що робити?”, ми маємо ризик так “заговорити” те чи інше питання, що навіть вже й назріла проблема сама собою переродиться, але, зрештою, не вирішиться.
— Що зміниться, коли Буча стане містом? Маю на увазі кардинально: в економіці, соціальній сфері тощо. Як співпрацюватимете з містом Ірпінь? Чи будете геть незалежні?
— В Бучі все більше вимальовуються риси сучасного міста. Згідно моніторингу Асоціації міст України, наша територіальна громада входить до десятки населених пунктів за об’ємами капіталовкладень на душу населення.
Варто зазначити, що статус міста обласного значення це є якісно вищий щабель розвитку місцевого самоврядування, особливо при нині діючому законодавстві. Наведу хоча б один приклад: однією з переваг буде можливість самим формувати бюджет і мати прямі відносини з Міністерством фінансів, а це означає, що при потребі ми зможемо його обстоювати. Такої можливості не мають міста зі статусом районного значення та селища.
Також це дасть нам можливість відкрити служби і підрозділи, які фінансуються з держбюджету, але споживачами їх послуг і користувачами будуть члени територіальної громади Бучі, і не лише. Мова йде про такі управління як пенсійний фонд, соціальний захист, БТІ, кадастрове бюро, земельне управління, відділ архітектури, правоохоронний і силовий блок та ін. Для бучанців це вигідно і зручно. По-перше, це можливість працевлаштування. По-друге, швидке і якісне отримання послуг. По-третє, це і відрахування до місцевого бюджету.
Звичайно, відкриття цих служб в значній мірі залежить і від позиції Ірпінської міської ради. Так на найближчій сесії розглядатиметься питання щодо виконання постанови Верховної ради. Ми звернулися до наших добрих сусідів із пропозицією передати нам у власність і на фінансування медичні установи, загальноосвітні школи — всі об’єкти, які знаходяться на нашій території і забезпечують надання послуг бучанській територіальній громаді. Сподіваюся на розуміння, законослухняність ірпінської влади, партнерські відносини на взаємовигідних засадах.
Якщо ж поглянути на перспективи розвитку Бучі, то лише при набутті статусу міста обласного значення у нас є певна гарантія, що при реалізації програми адмінтерустрою України наше місто не зникне і не розчиниться серед інших населених пунктів, як це передбачалося раніше. Буча була, є і буде самостійною адміністративно-територіальною одиницею.
Разом з тим ми розуміємо, що це й досить велика відповідальність перед територіальною громадою, Обласною та Верховною радами.
