» » » Стережіться укусів кліщів. Як обстежитись i лiкуватись

Стережіться укусів кліщів. Як обстежитись i лiкуватись

Хвороба Лайма – інфекційне природно-вогнищеве захворювання. Характеризується поліморфізмом клінічних проявів, перебігає як у маніфестній, так і в латентній формах, має схильність до рецидивів і хронічного перебігу

Щорічно у весняно-літній період спостерігається сезонна активність кліщів, чиїх укусів людині слід остерігатися під час відпочинку на природі. Кліщі є носіями інфекцій, що відносяться до групи особливо небезпечних. Ці інфекції можуть викликати таке небезпечне захворювання, як кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).

До 1977 року ця хвороба була вивчена мало. Уперше хворобу Лайма діагностували у місті Old Lyme штату Коннектикут (США), де виникли епідемічні спалахи ювенільного ревматоїдного артриту. Друга назва – іксодовий кліщовий бореліоз – дана на честь дослідника, який виділив збудника хвороби (Borrelia burgdorferi) з кліща.

Хвороба Лайма (синоніми: Лайм-бореліоз, іксодовий кліщовий бореліоз) – інфекційне трансмісивне природно-вогнищеве захворювання, збудниками якого є спірохети Borrelia burgdorferi, основними переносниками – іксодові кліщі.

Хвороба Лайма небезпечна своєю багатоликість, що утрудняє діагностику. А викликані нею наслідки можуть якісно погіршувати рівень життя хворого аж до інвалідизації.

Щорічно в Україні реєструється тисячі первинно заражених борелліозом людей, але насправді ці цифри не точні, оскільки в більшості випадків факт інфікування проходить повз медичного контролю. Несвоєчасна діагностика бореліозу призводить до хронізації захворювання. Тим часом, борелії чутливі до антибіотикотерапії, і успішно виліковуються на ранніх стадіях захворювання, коли ще не відбулися патологічні зміни в органах.

Відомі шкірні патології, викликані бореліями: мігруюча еритема (кільцева мігруюча еритема, кліщова мігруюча еритема, хронічна мігруюча еритема), доброякісна лімфоцітома шкіри, хронічний атрофічний акродерматит, обмежена (вогнищева) склеродермія, вогнищева атрофія шкіри (Morphea), анетодермія (плямиста атрофія шкіри). Борелії можуть вражати всі відділи нервової системи, що проявляється широким спектром клінічних симптомів і синдромів: моно(поли)неврит, лімфоцитарний менінгіт, хоріоретиніт, менінгорадикуліт, міелітична параплегія, міелорадікулоневріт, вогнищевий або поширений енцефаліт з проявами (екстрапірамідні, мозочкові, пірамідні, психотичні порушення, пароксизмальні розлади свідомості, епілептичні напади, церебральний васкуліт з інфарктами мозку, прогресуючий енцефаломієліт). Причому, ці симптоми рідко спостерігаються окремо, в основному спостерігається поєднані прояви ураження нервової системи. Імовірно, кожен десятий випадок артриту – наслідок бореліозу. До клінічних симптомів ураження серця при хворобі Лайма відносять кардіалгії, серцебиття, задишку, запаморочення і короткочасні синкопальні стани, що виникають на тлі інших проявів захворювання. У 5 – 25% у хворих з бореліозним ураженням серця діагностується міокардит бореліозной етіології, іноді з ознаками недостатності кровообігу.

Зараження кліщовим бореліозом відбувається при укусі інфікованим кліщем. Бореліями людину заражають дорослі іксодові кліщі. Борелії зі слиною кліща потрапляють в шкіру і протягом декількох днів розмножуються, після чого поширюються на інші ділянки шкіри і внутрішні органи (серце, головний мозок, суглоби та ін.) Борелії протягом тривалого часу (роками) можуть зберігатися в організмі людини, обумовлюючи хронічний і рецидивуючий перебіг.

Найбільш улюблене місце концентрації кліщів – це лісові стежки і доріжки із зарослими травою узбіччями. У таких місцях кліщів перебуває у кілька разів більше, ніж в самому лісі чи парку, так як кліщів привертає запах людей і тварин, що ходять по цих доріжках і стежках. Тут кліщі і підстерігають свою “здобич”, причаївшись на кінцях травинок, гілочок, паличок, що стирчать вгору. Кліщ чіпляється за одяг і починає повільно переміщатися вгору, де через деякий час його виявляють вже на плечах або голові. Тому, у людей часто виникає помилкова думка про те, що кліщі на тіло падають зверху з дерев і кущів.

Кліщ надійно чіпляється за шкіру жертви своїми лапками, забезпеченими присосками і гострими кіготками, після чого впивається своїм хоботком в шкіру. Недарма існує така приказка, як «Вчепився як кліщ». Саме на лапках і хоботку кліща локалізуються збудники інфекційних захворювань.

Найчастіше кліщі присмоктується до тих ділянок тіла, які мають тонкий шкірний покрив і хороше кровопостачання. До таких ділянок можна віднести пахвові і підколінні западини, шию, волосяну частину голови, тобто ті місця, де кліщу простіше зробити прокол в шкірі, присмоктатися, і залишитися так на деякий час непоміченим.

Відмінною рисою укусу кліща є те, що в більшості випадків сам процес укусу залишається непоміченим людиною, так як при укусі кліщ випускає в тіло людини спеціальну анестезуючу (знеболюючу) рідину. Крім того, слина кліща володіє антикоагулянтними властивостями, через що кров у місці укусу розріджується і не згортається, завдяки чому і поглинається кліщем без особливих труднощів.

Які симптоми захворювання?

Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща. Інкубаційний період триває у середньому 10-12 діб. Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, одночасно з появою еритеми людина відчуває схоже на грип загальне нездужання. В місці укусу кліща у 8 з 10 хворих виявляється мігруюча кільцева еритема діаметром від 10 до 60 см.

Подальші прояви залежать від того, яким шляхом поширюється в організмі інфекція. Приблизно через два місяці можуть виникнути парез лицьового нерва, запалення великих суглобів, радикуліт. Через півроку – рік від початку захворювання хвороба переходить в пізню стадію. Розвивається хронічний артрит, атрофія шкіри кінцівок. Але до найсумніших результатів призводить ураження мозку: погіршення пам’яті та уваги, втрата частини інтелекту, а у дітей можлива і затримка розумового розвитку.

Що робити, щоб не допустити укусу кліща?

Під час прогулянок на природі покривайте голову головним убором і одягайте світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла – аби легше було помітити кліщів.

Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе та своїх супутників, аби виявити кліщів. Повторіть огляд вдома. Особливо ретельно обстежте ділянки тіла, покриті волоссям.

Місце для привалів на природі звільніть від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 метрів.

Повернувшись додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, потрапивши з одягу.

Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні ефективні засоби, найчастіше це – аерозолі, які відлякують кліщів.

Що робити, якщо кліщ присмоктався?

Якщо Ви виявили кліща на шкірі, негайно зверніться до найближчого медпункту або лікарні. Якщо це неможливо, видаліть його самостійно: повільно витягніть разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини. Після видалення кліща змастіть ранку розчином йоду або спиртом. Якщо хоботок залишився, його необхідно видалити стерильною голкою.

Після видалення кліща ретельно вимийте руки з милом. А живого кліща можна доставити до лабораторії для дослідження на інфікованність збудником кліщового бореліозу. Для цього загорніть кліща у легко зволожений медичний бинт, помістіть у поліетиленовий мішечок – в таких бинтах кліщі залишаються живими і придатними для дослідження при +4…+6° С (тобто в звичайному холодильнику) до 2 і більше місяців.

Де обстежитись та лікуватись?

Для підтвердження діагнозу потрібне обстеження крові на наявність антитіл до іксодового кліщового бореліозу, яке проводиться не раніше, ніж через 10-14 днів від укусу кліща. Також, важливо для оцінки необхідності превентивного лікування провести тест щодо індикації борелій в кліщах (дослідження кліща).

Особам, що відносяться до груп ризику (люди, що проводять догляд за великою рогатою худобою, власники присадибних ділянок, працівники лісних господарств), рекомендовано періодично проходити серологічне обстеження на хворобу Лайма.

У Дніпропетровській області дослідження кліщів і крові на хворобу Лайма виконує атестована на даний вид досліджень лабораторія особливо небезпечних інфекції відділу дослідження біологічних факторів ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» (м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 26, тел. (056)770-69-20).

Екстрена профілактика полягає у превентивному лікуванні особи, яка зазнала укусу кліща: застосування антибіотиків – пеніциліни, тетрацикліни, макроліди. Для екстреної профілактики хвороби Лайма запропоновані також індуктори інтерферону (йодантипірин, рідостин, циклоферон).

ВАЖЛИВО НЕГАЙНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛІКАРЯ-ІНФЕКЦІОНІСТА ПРИ ПОЯВІ МІГРУЮЧОЇ ЕРИТЕМИ НЕЗАЛЕЖНО ВІД САМОПОЧУТТЯ ПАЦІЄНТА, ПРИЧОМУ НАВІТЬ В ТИХ ВИПАДКАХ, КОЛИ КЛІЩ БУВ ШВИДКО ВИДАЛЕНИЙ З ПОВЕРХНІ ТІЛА.
Лікування хвороби Лайма проводять у інфекційній лікарні із застосуванням антибактеріальних препаратів.
Кліща можна помітити лише через кілька днів після присмоктування до тіла
Кліща можна помітити лише через кілька днів після присмоктування до тіла

Стережіться укусів кліщів. Як обстежитись i лiкуватись

Мігруюча кільцева еритема – ознака хвороби Лайма

Автор: Самчук О.В., Литовченко І.Й., Скубенко Н.В., Краус О.В., лабораторія особливо небезпечних інфекцій
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
"Гостi" не можуть коментувати дану новину.