» » » Лист на сайт: Кому «царьок», кому господар…

Лист на сайт: Кому «царьок», кому господар…

Лист-відповідь від директора школи №5 Миколи Наконечного, щодо деяких непорозумінь, описаних в статті "Від кого та від чого ми захищаємо дітей в День захисту дітей"


Час дійсно змінився. І гасло «всё вокруг народное – всё вокруг моё» давно канув у вічність. Для того, щоб щось мати, потрібно про нього дбати, як за своє особисте. До 2008 року за підтримки Бучанського міського голови А.П.Федорука спортивні майданчики для ігрових видів спорту були встановлені і в ЗОШ №3, і в ЗОШ №4, і біля школи-садочка №21 та у школі-інтернат(нині СЗОШ №5). Але чому на сьогоднішній день лише майданчик СЗОШ №5 має належний вигляд?

Можливо тому, що «царював» я всі роки по-господарськи, з думкою не лише про сьогоднішній день, а й про майбутнє. І мої учителі фізкультури Ковальський В.В. і Рожик Р.О. знають, що збереження спортивного майданчика – це одне з найважливіших завдань, бо новий ніхто у найближчий час не спорудить. Двічі на рік ми вишукуємо кошти на ремонт штучного покриття, а це немало-небагато – більше 200 грн. за один погонний метр. Ось «дорослі дяді» і грають двічі на тиждень за умови подальшого ремонту. Вони ж установили освітлення навколо стадіону. Мені здається, що такі можливості були і в інших закладах.

Я вважаю, що керівник будь якої установи, у тому числі і освітянської, перш за все має дбати про забезпечення і збереження матеріально - технічної бази закладу. По доброму заздрю директорові Бучанської ДЮСШ, якому не потрібно перейматися про збереження матеріально-технічного забезпечення, бо для цього є директори загальноосвітніх шкіл, на базі яких проходять спортивні секції. Угоду підписали і нехай у них «голова болить». А якщо директор школи висловив незадоволення організацією роботи тренерів, то на нього можна поскаржитись, чи й статейку написати…

Щодо «чудового і світлого свята дітей України – 1 червня», то саме у нашій школі бере початок святкування цього свята в м.Буча ще у 90-х. Я не звик просто говорити про любов до дітей чи любити дітей за чужий рахунок. Завжди вважав і вважаю, що любов до дітей визначається тим, що ми для них зробили. Потрібно прикласти власні зусилля, щоб щось спочатку створити для розвитку дитини, а потім бережливо використовувати. А коли, у переддень свята, тренер ДЮСШ Басалаєв В.В. приходить на перемовини щодо доцільності проведення змагань у зв’язку з погодними умовами і домовляється про їх відміну або перенесення у закриту залу, а на ранок виясняється, що ніхто про це не знає і заручниками стають діти та їх батьки, то постає велике питання про рівень організації змагань, «присвячених Всесвітньому Дню захисту дітей» (назва змагань взята з листа). Те, що діти грали за перехідний особистий кубок тренера Полякової Н.В. дізнався лише зі сторінок газети. Напевно «корона не впала б» і з вельмишановної тренера, якби всі можливі нюанси(стан футбольного поля, багаточисленна присутність батьків та їх автотранспорту, використання шкільних вбиралень тощо), власне «іменних» змагань Ніна Володимирівна напередодні з'ясувала особисто.

І ще раз про дітей. Для мене немає «чужих» і «своїх», а є дорослі, які дійсно дбають про дітей і беруть на себе відповідальність за все, що для них організовують, і ті, які навчились використовувати надбання інших, а якщо щось не так завжди знаходять винних.

З повагою до дітей, батьків, до спорту
Михайло Наконечний
СЗОШ №5
  13
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.