» » » УПФУ: Про обов’язкову сплату єдиного внеску фізичними особами-підприємцями

УПФУ: Про обов’язкову сплату єдиного внеску фізичними особами-підприємцями

Управління пенсійного фонду у місті буча нагадує про обов’язкову сплату єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені в Законі України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон 2464), який набрав чинності з 1 січня 2011 року. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 4 Закону 2464 фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є платниками єдиного внеску.

Згідно пп.3 ч.1 ст.7 та ч.11 ст.8 Закону 2464 фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховують єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка на суми, самостійно визначені, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ст. 6 Закону 2464 встановлено обов'язки платників єдиного внеску: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики; у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік у територіальному органі Пенсійного фонду як платник єдиного внеску; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

З 6 серпня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» яким внесено зміни до ч.4 ст.4 Закону 2464, відповідно до яких фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

З аналізу даної норми випливає, що нею визначено 2 умови звільнення платника від сплати єдиного внеску:
- наявність у особи статусу пенсіонера за віком або інваліда;
- факт отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги.
Тобто, критерієм звільнення від сплати єдиного внеску разом з фактом отримання пенсії, у тому числі пенсії за віком на пільгових умовах, є наявність у особи, яка обрала спрощену систему оподаткування, статусу пенсіонера за віком, що встановлюється за відповідності всім умовам, визначеним законом, зокрема досягнення певного віку, після якого вона має право на призначення відповідної пенсії.

Згідно ст. 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон 1058) пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Законом 1058 передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) та пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 даного Закону, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з абз.7 ч.2 ст.5 Закону 1058 виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
З наведеного вбачається, що від сплати єдиного внеску звільняються особи, що мають статус пенсіонера за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України від 05.11.1991 № 1788 "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Такі особи не є пенсіонерами за віком в розумінні п.4 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та не звільняються від його сплати.

Аналогічна правова позиція застосовується при визначенні обов’язку зі сплати єдиного внеску відповідно ч.4 ст.4 Закону 2464 стосовно осіб, яким призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком 1 та Списком 2.
Також звертаємо Вашу увагу на те, що згідно п.1 постанови правління Пенсійного фонду України від 25.03.2004 № 4-1 Про Порядок обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах (далі – Постанова) документом, який підтверджує призначення громадянину пенсії, є пенсійне посвідчення (далі - посвідчення), що видається органом Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.4 Додатку до даної Постанови посвідчення є документом, що підтверджує право на одержання пенсії і засвідчує особу його власника при одержанні належних до виплати сум пенсій, зверненні до органів Пенсійного фонду України та інших державних органів з питань пенсійного забезпечення.

Одночасно, відповідно до п. 45 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом, що призначає пенсію, відповідно до Порядку обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду від 25.03.2004.

Отже, наявність у особи пенсійного посвідчення підтверджує лише право на одержання пенсії та факт її призначення, а не статус пенсіонера за віком.
Підсумовуючи вищевикладене повідомляємо, що фізичні особи-підприємці, які отримують пенсії призначені за віком на пільгових умовах, згідно із Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислені за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачують єдиний внесок на загальних підставах.

Відповідно до Закону України від 18 вересня 2012 року № 5292-VI «Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з дня опублікування 12.10.2012 року («Голос України» від 12.10.2012 року №192) фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Звітний період, за який потрібно подати звітність до територіального органу Пенсійного фонду є календарний рік.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2012 році мінімальний страховий внесок для зазначених осіб у місячному розмірі становив: у січні – березні – 1116,99 грн. (372,33 грн. х 3 міс.), у квітні – червні – 1138,86 грн. (379,62 грн. х 3 міс.), у липні – вересні – 1147,17 грн. (382,39 грн. х 3 міс.),у жовтні – листопаді – 775,90 грн. (387,95 грн. х 2 міс.), у грудні – 393,50 грн. Загальна річна сума становить 4572,42 грн. Кінцевий термін сплати єдиного внеску за 2012 рік був 21 січня 2013 року.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2013 році мінімальний страховий внесок для зазначених осіб у місячному розмірі становив: у січні – листопаді 4378,11 (398,01 грн. х 11 міс.), у грудні 422,65 грн. Загальна річна сума становить 4800,76 грн. Сплачувати внески щокварталу до 20 числа.
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар