Шлюбний договір

Поняття шлюбного договору у світі існує дуже давно. В нашій країні інститут шлюбного контракту з’явився в 1992 році з внесенням доповнень до Кодексу про шлюб та сім’ю статтею 271. Сьогодні поняття, зміст, правила укладання шлюбного договору регулюються главою 10 Сімейного кодексу України, який набув чинності 1 січня 2004 року.

Шлюбний договір – це договір, що регулює майнові відносини між подружжям, визначає їхні майнові права та обов’язки та може визначати майнові права та обов’язки подружжя як батьків. При цьому, шлюбний договір не може регулювати: особисті відносини подружжя, особисті відносини між подружжям та дітьми, не може зменшувати обсяг прав дитини, встановлений Сімейним кодексом України, не може ставити одного з подружжя в надзвичайно невигідне матеріальне становище, а також за ним не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Шлюбний договір укладається особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям, в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір, укладений до реєстрації шлюбу, набирає чинності у день реєстрації шлюбу, а договір, укладений подружжям у день його нотаріального посвідчення. На укладення цього договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

У шлюбному договорі сторони вправі: визначити майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу; домовитись про непоширення на майно, набуте подружжям за час шлюбу, положень статті 60 Сімейного кодексу України і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них; домовитись про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу; передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб; домовитись про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі; включити до договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства. Договором може бути встановлено загальний строк його дії, строки тривалості окремих прав та обов’язків, а також чинність договору або його окремих умов і після припинення шлюбу.

Законодавець встановив можливість внесення подружжям змін до шлюбного договору, що повинно бути оформлено нотаріально посвідченим договором про зміну шлюбного договору. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений тільки за рішенням суду, за умови, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Подружжя також має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

Сподіваюсь, що вищезазначене допоможе Вам в майбутньому врегулювати сімейні відносини, реалізувати свої права, захистити Ваші інтереси та уникнути судових спорів.


м.Буча, вул. Комсомольська, 15, тел. роб. 48-693, моб. +380 68 120-79-98
Матвієць Наталія Петрівна, приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу 
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар