» » » Бучанських хлопців провели до армії

Бучанських хлопців провели до армії

Контрактники служать краще

9 квітня сімох бучанських юнаків в урочистій обстановці проводжали до лав Збройних Сил України. Навесні 2010 року до армії ідуть: В’ячеслав Гончар, Олександр Животовський, Олександр Касьян, Сергій Крохмальов, Максим Курченко, Сергій Сьомка, Дмитро Шпильовий (на проводи прийшли лише четверо з них).

На заході були присутні заступник Бучанського міського голови Лариса Матюшенко, в.о. Ірпінського міського військового комісаріату Сергій Кайдан, голова Ради ветеранів Бучі, полковник у відставці Іван Крутько, завідуюча відділом сім’ї та молоді Ніна Калініна, батьки. Головні організатори свята – відділ у справах сім’ї та молоді і відділ культури та спорту.

Новобранцям бажали гідно нести строкову службу в армії, розповіли про те, яка у них почесна місія – служити Батьківщині. Зі свого боку хлопцям доведеться проявити мужність і сміливість, силу волі та стійкість, щоб дійсно мати право називатися захисниками Вітчизни.
Мабуть, найбільше з усіх хвилювалися родичі. Матері ледь стримували сльози, а батьки прагнули виглядати незворушними, хоча також було помітно, що вони страшенно переживають.


Тому після закінчення урочистостей до військового комісара посипалося безліч запитань.
Хлопцям ще раз прочитали курс молодого бійця: як вести себе в тих чи інших ситуаціях, щоб пристосуватися до існуючих умов, які речі брати до армії, чого не потрібно робити.
Отримана інформація обов’язково стане у нагоді нашим новобранцям, які протягом року нестимуть строкову службу.
Крім того, юнакам від Бучанської міської ради були вручені подарунки – дорожні сумки.

***

Про те, яка в регіоні ситуація із призовом юнаків до армії та в яких умовах служать молоді новобранці – ми поцікавилися у в.о. Ірпінського міського військового комісаріату Сергія Кайдана.
- Сергію Петровичу, яка сьогодні ситуація в Ірпінському регіоні стосовно призову юнаків на строкову службу?
- Покищо плану не виконуємо. Дуже багато хворих хлопців, яких до служби не пропускає медична комісія (таких – половина призовників). Порівнюючи з попередніми роками, можу сказати, що раніше подібних проблем було значно менше. Така ситуація змушує серйозно замислитися стосовно здоров’я нації. Чимало юнаків мають відстрочки від служби в армії. Але є і ті, хто хоче служити і вважає це справою честі.

- Скільки місцевих юнаків призиваються весною 2010 року до служби в армії?
- Призовний ресурс в Ірпінському регіоні та місті Бучі становить 1186 юнаків. З них – 600-700 хлопців, які навчаються (а отже, має закону відстрочку), дехто не може служити за станом здоров’я, або з інших поважних причин. Чимало молодиків – всіляко уникають армії. У результаті вийшло, що ми повинні призвати 54 хлопців. Але, повторюся, і цього плану не виконуємо.

- А в самих юнаків ви бачите бажання служити в армії?
- Скажу, що велика вина засобів масової інформації, які висвітлюють службу в армії з найгіршого боку. Насправді, все зовсім не так, як ми читаємо чи бачимо.
По-перше, служба в армії хоч і нелегка, проте нічого страшного в ній немає. По-друге, у хлопців з’являється хоч якась перспектива, адже до нас надходять листи з міліції, СБУ стосовно обліку новобранців і відбору до цих структур. Тобто, спочатку вони служать рядовими, а потім мають можливість безкоштовно отримати вищу освіту, перспективу карєрного росту. Проте, на жаль, багато хлопців цього не розуміють.

- Буває, що й тікають від служби?
- Звичайно. Часто вдаються до всіляких хитрощів, переховуються. Але, згідно законодавства, у 25 років чоловіки повинні все одно з’явитися і отримати військовий квиток. Тому нікуди вони не дінуться. А військові квитки такі «живчики» зможуть отримати на руки тільки через прокуратуру.

- Як загалом проходить сучасна служба в армії?
- Спочатку новобранці потрапляють у навчальну частину, де протягом двох місяців проходять вступний курс. Після цього автоматично здобувають військову спеціальність. Далі несуть звичайну строкову службу.

- Якщо раніше в армії служили два роки, то нині лише один рік. Це – на краще чи навпаки – має свої недоліки?
- Якщо дивитися з позиції батьків, то, звісно, для них така ситуація краща. Як для військових – то це має низку недоліків. Справа в тому, що технічне оснащення також стрімко розвивається і ним стає складніше користуватися, відбувається процес компютиризації. Танки, БТР, зенітні установки мають складну конструкцію, тому непросто здобути знання і навчитися ними управляти за 12 місяців служби.
Та й досвід немає кому передавати. Було традицією, що той, хто йде на дембель, передає свої обов’язки, знання – молодому товаришу. І результативність такої співпраці була дуже високою – хлопці схоплювали все «на льоту». Тепер це вже в минулому.

- Яка зараз ситуація із «дідовщиною» в армії? Такі поняття досі існують?
- Її вже немає, бо стирається вікова грань. Рік – дуже малий термін, щоб встановлювати якусь градацію. Але можуть виникати певні ситуації всередині самого колективу. Як правило, це розподіл за соціальним статусом – тих хто з міста, села, бідніший, багатший, хто має різні погляди й таке інше.

- Як особисто ви ставитися до переходу України на контрактну армію?
- Позитивно. Контрактники служать краще, бо точно знають, чому вони прийшли до армії. Вони свідомо зробили свій вибір. Бажаючих служити за контрактом в Україні багато, але все впирається у фінансування. Зараз зарплатня контрактника – 900 грн. За такі гроші йдуть служити тільки фанати своєї справи, ті – хто її любить і вважає покликанням.

Контрактна армія потрібна, бо це – конкурентоздатне військо.
газета: "Бучанські новини" №15 від 16 квітня 2010р.
Людмила Гладська
  1
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.