» » » Юридична консультація

Юридична консультація

САНІТАРНІ ВИМОГИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РЕМОНТНИХ РОБІТ

Наші сусіди проводять ремонт, причому шумлять до ночі, і навіть у вихідні не припиняють ремонтні роботи. На зауваження взагалі не реагують. Чи встановлено якісь нормативні вимоги щодо проведення ремонтних робіт у квартирах?


Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ встановлено, що в нічний час, із 22:00 до 8:00, на захищених об'єктах (житлових будинках і прибудинкових територіях, лікувальних, санаторно-курортних закладах, будинках-інтернатах, закладах освіти, інших будівлях і спорудах, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; в парках, скверах, зонах відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків тощо), забороняються: гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, а також проведення салютів, феєрверків, використання інших піротехнічних засобів.
Проведення на захищених об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється в робочі дні з 21:00 до 8:00, а у вихідні, святкові та неробочі дні — цілодобово.

Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.


ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ УМОВ ПРАЦІ
Наше підприємство переходить на скорочений робочий день. Відповідно буде зменшуватися заробітна плата. В які строки необхідно попереджати працівників про це?


Відповідно до статей 21, 22 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР роботодавець не може в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективним договором. Розмір заробітної плати за працю може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати тільки в разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилась браком, та з інших передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.Відповідно до ч.3 ст.32 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) при зміні систем та розмірів оплати праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, введенні нових або зміні діючих умов оплати праці у бік погіршення (ст.103 КЗпП) роботодавець повинен повідомити про це працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження, порушення цього строку може бути підставою для задоволення вимог працівника про оплату праці згідно з попередніми умовами за період, на який було скорочено зазначений строк попередження.


ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКУ НА ОСКАРЖЕННЯ

У Кодексі адміністративного судочинства та у Законі "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлені різні строки на оскарження рішення про нарахування податкового зобов'язання. Яким чином слід обраховувати даний строк?


Загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено частиною другою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС) і становить один рік. Зазначений строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-Ш (далі — Закон) встановлює, що платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності. У свою чергу, строки давності визначені ст.15 зазначеного Закону і становлять 1095 днів.

При вирішенні конкуренції між положеннями. 2 ст. 99 КАС і нормами ст. 5 та 15 Закону слід враховувати приписи ч. 3 ст. 99 КАС.
Остання передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеної норми КАС, строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, в тому числі Законом.
Таким чином, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання визначається на підставі норм ст. 5 та 15 Закону і становить 1095 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення.


«Юридичний Вісник України» №1 від 2 січня 2010 року
юрконсультація
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар