» » » Юридична консультація

Юридична консультація

СТРОКИ ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА
Наш головний бухгалтер вирішив звільнитися, але на його місце ми досі нікого не найшли і справи передавати нікому. До того ж директор не бажає підписувати наказ про звільнення до того, як головний бухгалтер не здасть річні звіти. Чи можемо ми за цих підстав відстрочити звільнення?

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" керівник підприємства
зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Однак, не може бути причиною для затримки звільнення головного бухгалтера відсутність кандидатури нового головного бухгалтера або необхідність здавання звітності за відповідний період роботи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність;
догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї
відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Також згідно зі ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП. Статтею 116 КЗпП передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Таким чином, відстрочка звільнення працівника із зазначених підстав не допускається.


ОПЛАТА ЛІКАРНЯНИХ ПРИ СКОРОЧЕНОМУ РОБОЧОМУ ДНІ
На нашому підприємстві ввели скорочений робочий день. Яким чином мають оплачуватися лікарняні?

Відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загально-обов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
26.09.2001 р. № 1266 (далі – Порядок), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Відповідно до п. 7 Порядку середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком
з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 14 Порядку передбачено, що для осіб, які працюють на підприємствах в установах, організаціях на умовах трудового договору (контракту), середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно із п. 20 Порядку сума допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі розраховується шляхом множення суми денної виплати на кількість днів, які підлягають оплаті, тобто на кількість днів
згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації або графіком роботи працівника (якщо такий для нього встановлений), які припадають на період тимчасової непрацездатності.


ПОВЕРНЕННЯ ЗАЙВЕ СПЛАЧЕНИХ СУМ
Наша бухгалтерія випадково зробила помилку і від правила на зарплатну карточку одному працівнику зарплату двічі. Чи можна повертати кошти при таких помилках?

Відповідно до ст. 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, зокрема для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно неповернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Згідно із п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 р. № 13 до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо.

За наявності у власника права здійснювати відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, він може видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку з дня виплати неправильно обчисленої суми. Для відрахування таких сум згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкоджати відрахуванню.

Пропуск зазначеного строку означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування
із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі.


«Юридичний Вісник України» № 49-50 від 5 - 18 грудня 2009 року
юрконсультація
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар