"Ціна крові"

10 квітня у Бучі проходила традиційна акція — День донора. Двічі на рік у місто приїжджає обласна станція переливання крові, яка й проводить забір. Цей захід не залишився поза увагою жителів, проте явка людей була досить низькою - лише 48 чоловік. Було здано 22 літри крові, що значно менше, ніж у попередні роки.

Сьогодні ситуація із донорським рухом в Україні, м’яко кажучи, напружена. Крові катастрофічно не вистачає. Навіть столиця забезпечена нею лише на 50%, а інші населені пункти — ще менше. Не бажають люди здавати життєво необхідну рідину — і край! Це особисте право кожного й змусити людину не з власного бажання стати донором — неможливо. Проте, можна заохотити. Та, на жаль, особливо нічим..

За літр крові у нас дають 160 грн., це при тому, що забір, більше 400 грамів, проводять рідко (а у «початківців» ще менше). Медики вже давно б’ють на сполох і просять урегулювати дане питання на законодавчому рівні. Але марно, до цих пір вони залишилися не почутими.

Спеціалісти стверджують: якщо б кожна людина за своє життя раз чи двічі здала кров, то потреби порушувати це питання не було. І додають, що саме по собі донорство не шкодить здоров’ю. При одноразовій здачі кров оновлюється, починає активніше функціонувати кістковий мозок.

У всьому світі бути донором — почесно і благородно. Адже там це розцінюється як пересадка органів. І хоча проблеми іноді виникають, проте не у таких масштабах. Що отримують закордонні донори за свою кров, окрім відчуття виконаного обов’язку? Наприклад, у Польщі донорам вирішили списувати податки за кожен зданий літр крові (окрім того, що їм і так платять за цю кількість забору 90 доларів). Багатьом нововведення сподобалося, активність на донорських пунктах зросла у декілька разів. Після здачі донори отримують сертифікат, який можна відіслати у податкову інспекцію.

А в США існує закон, згідно з яким кожен здоровий громадянин обов’язково повинен раз у рік здати кров. Для залучення добровольців у цій країні влаштовують і спеціальні акції. За здачу крові донор може отримати купон на обід у ресторані, безплатний квиток на концерт, кіно чи футбольний матч.

Звичайно, нам до такого ще рости. Та все ж таки, можливо варто, перш, ніж відмахнутися від цієї проблеми, хоча б раз подумати про те, що не Дай Боже, і нам колись знадобиться чиясь кров. А її не буде..
газета: №15 "Бучанські новини" від 11 квітня 2008р.
Людмила Гладська
  0
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.