ЖКГ - друге дихання

Житлово-комунальне господарство, тарифи, субсидії… Сьогодні – це тема №1 від кулуарів Верховної Ради до кухонь “хрущовок”. Нещодавно міністром житлово-комунального господарства став Олександр Попов. Хто ця людина, за які здібності парламентарі доручили йому такий пост? “БН” з’ясували це.

ВІД МЕРА ДО МІНІСТРА
До свого призначення пан Попов займав посаду замміністра архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства. Він був призначений 1 березня, а вже з 21-го – очолив Міністерство. Непогана кар’єра, чи не так?

Олександр Павлович людина не нова в політиці – 13 років він був мером рідного Комсомольська. Тобто, пана Попова жителі міста обирали 4 рази поспіль! Останнього разу, на виборах 2006 року в нього взагалі не було супротивників – “за” проголосували 88 відсотків, за іншими даними – 92 відсотка.

Який дім – такий і хазяїн. Для того, аби зрозуміти, що може запропонувати новий міністр для України, варто поглянути на його місто.

АЛЧЕВСЬК-КОМСОМОЛЬСЬК – ДВА ПОЛЮСИ ОДНІЄЇ ПРОБЛЕМИ
Комсомольськ – місто молоде, розташоване в 30 хвилинах їзди від Кременчука. Своєю появою місто зобов’язане Кременчуцькому залізорудному родовищу, на якому збудовано Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат – ГЗК. На комбінаті працює переважна більшість населення. Також у місті багато приватних підприємств, що спеціалізуються на виготовленні трикотажу (дається взнаки колишня швейно-трикотажна фабрика). Тобто, місцевий бюджет має потужні джерела прибутку.

Як же влада розпоряджається коштами? Достатньо пройтися вулицями Комсомольська, щоб побачити: благоустрій – це друге „Я” міста. Всюди, куди лишень кинеш оком, - чисто. Широкими вулицями не гуляє сміття. Огорожі, дороги, дитячі майданчики – усе в порядку. Чи то народ у Комсомольську порядний та вихований, чи то прибиральники працюють, не розгинаючи спин, невідомо, проте факт є факт – у місті показова чистота.

Серед жителів Комсомольська про колишнього мера відзиваються добре, жалкуючи, що Олександр Павлович більше не буде градоначальником. Проте не всі згодні щодо передових успіхів пана Попова в галузі ЖКГ: мовляв, є здобутки проте, ще не все доведено до пуття. Так, у місті чисто, налагоджені системи гарячого та холодного водопостачання, опалення, проте ліфти потребують заміни й освітлення в під’їздах доводиться відновлювати самостійно. Для когось – це недоліки, а для жителів Алчевська, наприклад, – рай!

Давайте більш детально ознайомимося зі структурою ЖКГ і тарифами міста Комсомольська. Можливо, на їхньому досвіді є чому повчитися?

СЕКРЕТИ КУХНІ

У 1997 році було прийнято рішення про розділення місцевого УЖКГ (управління житлово-комунального господарства) на п’ять самостійних управлінь. Пізніше вони набули статусу приватних підприємств, що допомогло отримати економію на той час трохи менше чверті мільйона гривень. Така ситуація дозволила знизити тарифи в порівнянні з обласними. Кожне УЖКГ, як приватне підприємство, було зацікавлене в результативності своєї діяльності. З 2002 року місто прийняло із області теплоенерго, і тарифи також затверджувалися місцевою владою.

У місті двічі проводилося підвищення тарифів на квартплату: сьогодні за одно-двохкімнатну квартиру комсомільчани платять близько 150-200 гривень. Проте для мешканців міста нещодавно ввели пільговий тариф: усім, хто сплатив квартплату до 20-го числа поточного місяця – знижка на 10 відсотків! До того ж, кожна багатоповерхівка в місті має власні тарифи – залежно від умов та кількості поверхів.

Окрім цього, спеціалісти ЖКГ постійно вчаться на семінарах: з маркетингу, роботи в рамках нормативно-правової бази, роботи з населенням тощо. Комунальники ламають стереотипи – оплата та якість послуг повинні мати пряму пропорційність!

ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ БУЧІ

З огляду на ситуацію в Комсомольську та персону колишнього міського голови Олександра Попова не можна не провести паралелі з Бучею. Місто наше молоде, і мера ми обрали вже втретє...

Саме за керівництва Анатолія Петровича почалася відбудова Бучі – згадайте, який хаос творився в нас у 90-х! Тепер же до Бучі не соромно запросити гостей – є що показати і де прогулятися. Більше того, на наше місто рівняються більшість містечок та населених пунктів Київщини!

З набуттям Бучею статусу міста розпочалася активна розбудова інфраструктури, місто розширюється, росте. Залучаються інвестиції та покращуються умови для малого й середнього бізнесу. Ми запозичуємо досвід у зарубіжних колег, намагаємося йти в ногу з часом.
Головна спільна риса Олександра Попова та Анатолія Федорука, мабуть, в увазі до кожного співгромадянина. Цим і пояснюється „довгожительство” обох керівників на посаді мера: чим ближче ти до народу, тим більший твій рейтинг.

Щодо ЖКХ і тарифів, то по цих питаннях ведеться клопітка робота. Упорядкування тарифів та покращення рівня наданих послуг – справа не тільки місцевої влади, а й держави загалом. Анатолій Петрович неодноразово підкреслював, що питання зміни тарифів не в їх завищеній вартості, а в низькому прожитковому мінімумі. Рівень заробітної плати росте, оплата праці робітникам УЖКГ – відповідно до інших бюджетних структур. Тому підвищення тарифів – цілком нормальне та закономірне явище. Ось тільки частина населення не в змозі їх сплачувати...

Маю надію, що чужий досвід стане в пригоді Бучі. Більшість мір, що були прийняті комунальниками та владою Комсомольська, – реальні у нашій ситуації. До того ж, керманичем всеукраїнської „комуналки” стала людина, яка може запропонувати реальні перспективи виходу житлово-комунального господарства із затяжної кризи.

Поживемо – побачимо.
газета: №12 "Бучанські новини" від 30 березня 2007р.
Ольга Гдуля
  0
 QR-код адреса статьи
Коментарів: 0
Додати коментар
Інформація
Коментувати новини на сайті можна тільки протягом 370 з дня публікації.