Коли людина перебуває в молодому віці і питання призначення пенсії в далекому майбутньому, то їй здається, що цей час настане колись нескоро і необхідний стаж вона ще вспіє заробити.
Так за нагальними потребами пробігає рік за роком і при оформленні необхідних для призначення пенсії документів з’ясовується, що неофіційна робота без трудової книжки зробила свою «чорну» справу. При призначенні пенсії вже неможливо нічого змінити і відсутність регулярних страхових внесків може привести к тому, що або не вистачить необхідного страхового стажу для призначення пенсії або пенсія буде зовсім маленька. Отже, треба змолоду замислюватись про життя на пенсії і завчасно дбати про забезпечення собі гідної старості. При цьому, майбутнім пенсіонерам надана така можливість, як добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Це один із шансів для громадян, які не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, набути пенсійних прав нарівні з громадянами, для яких участь у пенсійному страхуванні є обов’язковою.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 01 січня 2004 року запроваджено нову формулу обчислення пенсій, яка встановлює пряму залежність розміру пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого було сплачено страхові внески.
Починаючи з 1 січня 2004 року замість трудового стажу для обчислення розміру пенсії визначають страховий стаж людини – період, протягом якого вона підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця було сплачено страхові внески в сумі, не менший за мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюють у місяцях, і той місяць або місяці, за який не сплачено внески в Пенсійний фонд, не включають у страховий стаж. Особа, яка не працює, відповідно не сплачує внески й не набуває страхового стажу. За ці періоди життя в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку дані для обчислення пенсії будуть відсутні.
Відповідно до статті 26 Закону 1058 «Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років (До досягнення цього віку, право на таку пенсію мають жінки 1961 року народження і старші, після досягнення віку, визначеного цієї статтею). Статтею 28 вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за наявності страхового стажу: у чоловіків – 35 років, а у жінок – 30 років.
Також, слід зазначити, що відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) за всіх громадян, які працюють, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачують роботодавці. Але є й такі категорії осіб, за яких єдиний внесок не сплачують. Це студенти, громадяни, які працюють за кордоном, члени фермерських та особистих селянських господарств, особи, які працюють неофіційно, отримуючи заробітну плату в конвертах, та інші. Як результат, може виникнути ситуація, що вони не матимуть тієї кількості страхового стажу, яку необхідно мати для призначення пенсії за віком.
Саме для таких категорій осіб у законодавстві передбачено право добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. До того ж право добровільної участі в загальнообов’язковій системі пенсійного страхування особи мають лише із січня 2004 року, тобто з дня, коли набув чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон №1058), який визначає принципи,засади та механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг із коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.
Право на добровільну участь осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є одним із принципів системи соціального страхування.
Порядок добровільної участі категорії осіб, яким надано право добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, визначено в статті 10 Закону №2464.
Зокрема, таким правом можуть скористатися студенти, безробітні, які не отримують допомогу по безробіттю, громадяни, які тимчасово працюють за кордоном та для яких добровільна участь є єдиною можливістю включити ці періоди робіт в страховий стаж.
Єдиною можливістю реалізації права добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є укладення договору.
Особи, які бажають узяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, повинні звернутися у фіскальні органи за місцем проживання й подати документи:
- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за встановленою формою;
Копії таких документів:
- трудової книжки (за наявності);
- документа, що посвідчує особу (паспорт);
- документи, що підтверджують членство у фермерському господарстві, особистому селянському господарстві (для членів таких господарств).
Так за нагальними потребами пробігає рік за роком і при оформленні необхідних для призначення пенсії документів з’ясовується, що неофіційна робота без трудової книжки зробила свою «чорну» справу. При призначенні пенсії вже неможливо нічого змінити і відсутність регулярних страхових внесків може привести к тому, що або не вистачить необхідного страхового стажу для призначення пенсії або пенсія буде зовсім маленька. Отже, треба змолоду замислюватись про життя на пенсії і завчасно дбати про забезпечення собі гідної старості. При цьому, майбутнім пенсіонерам надана така можливість, як добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Це один із шансів для громадян, які не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, набути пенсійних прав нарівні з громадянами, для яких участь у пенсійному страхуванні є обов’язковою.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 01 січня 2004 року запроваджено нову формулу обчислення пенсій, яка встановлює пряму залежність розміру пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого було сплачено страхові внески.
Починаючи з 1 січня 2004 року замість трудового стажу для обчислення розміру пенсії визначають страховий стаж людини – період, протягом якого вона підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця було сплачено страхові внески в сумі, не менший за мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюють у місяцях, і той місяць або місяці, за який не сплачено внески в Пенсійний фонд, не включають у страховий стаж. Особа, яка не працює, відповідно не сплачує внески й не набуває страхового стажу. За ці періоди життя в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку дані для обчислення пенсії будуть відсутні.
Відповідно до статті 26 Закону 1058 «Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років (До досягнення цього віку, право на таку пенсію мають жінки 1961 року народження і старші, після досягнення віку, визначеного цієї статтею). Статтею 28 вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за наявності страхового стажу: у чоловіків – 35 років, а у жінок – 30 років.
Також, слід зазначити, що відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) за всіх громадян, які працюють, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачують роботодавці. Але є й такі категорії осіб, за яких єдиний внесок не сплачують. Це студенти, громадяни, які працюють за кордоном, члени фермерських та особистих селянських господарств, особи, які працюють неофіційно, отримуючи заробітну плату в конвертах, та інші. Як результат, може виникнути ситуація, що вони не матимуть тієї кількості страхового стажу, яку необхідно мати для призначення пенсії за віком.
Саме для таких категорій осіб у законодавстві передбачено право добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. До того ж право добровільної участі в загальнообов’язковій системі пенсійного страхування особи мають лише із січня 2004 року, тобто з дня, коли набув чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон №1058), який визначає принципи,засади та механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг із коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.
Право на добровільну участь осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є одним із принципів системи соціального страхування.
Порядок добровільної участі категорії осіб, яким надано право добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, визначено в статті 10 Закону №2464.
Зокрема, таким правом можуть скористатися студенти, безробітні, які не отримують допомогу по безробіттю, громадяни, які тимчасово працюють за кордоном та для яких добровільна участь є єдиною можливістю включити ці періоди робіт в страховий стаж.
Укладаємо договір
Єдиною можливістю реалізації права добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є укладення договору.
Особи, які бажають узяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, повинні звернутися у фіскальні органи за місцем проживання й подати документи:
- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за встановленою формою;
Копії таких документів:
- трудової книжки (за наявності);
- документа, що посвідчує особу (паспорт);
- документи, що підтверджують членство у фермерському господарстві, особистому селянському господарстві (для членів таких господарств).
