3 червня Буча прийняла перший проміжний фініш ралі на електромобілях Київ – Монте-Карло. Загальна протяжність марафону, яку подолають 30 електромобілів різних конструкцій, а також електровелосипеди, – 2800 кілометрів. Уперше стартуючи в Україні (Київ-Буча-Рівне-Львів), маршрут електромобільного марафону проляже через 17 населених пунктів і 10 держав за підтримки мерів приймаючих міст.
Автомобілі з електроприводом, стартувавши з Михайлівської площі у Києві слідом за електромобілем за № 0 (який приїхав першим і встановив еталонний час), їхали до Бучі разом з усіма учасниками дорожнього руху.
В європейському марафоні бере участь, зокрема, й українська команда ElectroCars, яка вестиме онлайн-щоденник, розповідаючи про електромобільний рух та інфраструктуру країн, через які проходить маршрут електроралі.
«Передаю усім вам вітання від принца Монако Альберта ІІ, який є куратором цього марафону, – наголосив під час вітального слова почесний консул Монако в Естонії, директор «Електромобільного перегону» Юрій Тамм. – Ми хочемо, щоб завдяки цій гонці з›явилася ще більш тісний зв›язок між країнами, регіонами і містами… Роль цієї гонки – внести позитивні емоції, нові знання, допомогти інтегрувати Україну в Європу.»
На Київській площі присутні, радо вітаючи кожного учасника, із зацікавленням роздивлялися «електроагрегати» поближче. Справжній ажіотаж викликав «Запорожець» з електроприводом. Хоча електромобілі були на будь-який смак – сучасні, серійні, саморобні, обклеєні сонячними батареями та перероблені машини з двигуна внутрішнього згоряння на електротягу.
Серед учасників ралі – «Nissan Leaf» (Київ), «Tesla S» (Естонія), «Tesla S» (Іспанія), «Tesla Roadster» (Чехія), «Opel Ampera» (Київ), «Porsche» (Київ), «Запорожець» (Одеса), «Peugеot» (Ковель), ГАЗ М-20 «Победа» 1958 р.в. (Естонія).
«Електричні машини не забруднюють навколишнє середовище й зменшують залежність країни від імпорту нафтопродуктів. І сподіваюсь, що незабаром електромобілі стануть набагато дешевшими, адже попит на них зростає . Тому я з радістю підтримав процес просування ідей щодо популяризації електромобілів в Україні. Адже прагну, щоб усі ми жили у чистому й щасливому місті», – сказав у своєму виступі Бучанський міський голова Анатолію Федорук.
Організатор електроралі Юрій Тамм, ректор Національного університету фізичного виховання і спорту України Євген Імас та Анатолій Федорук нагородили переможців.
Та щоб перемогти не потрібно було бути найшвидшим – необхідно було приїхати з найбільш близьким показником до еталонного часу. Серед електроавтомобілів ним виявився екіпаж Citroën Saxo з показником 37 хв. 40 сек. А найкращим серед електровелосипедистів став Данило Тонкопий, Delfast.
А вже наступного дня, 4 червня, марафон електромобільний марафон стартував у Бучанському міському парку та прослідував далі по маршруту, розпочавши ІІ етап електроралі.
Ксенія ПАЛІЄВА
_________________________________________________
ГОЛОВНЕ НЕ ПЕРЕМОГА, А УЧАСТЬ
Після фінішу гонки, під бурхливі оплески бучанців, відбулася церемонія вручення нагород за перший етап «Київ-Буча». На початку був продемонстрований головний приз «Машина з крилами», який виготовлено в Україні. Кубок презентував глядачам мер Бучі Анатолій ФЕДОРУК. Головний приз у Монте-Карло вручатиме переможцю принц Монако Альберт ІІ. Переможців першого етапу поздоровили Анатолій ФЕДОРУК та Юрій ТАММ. Нагороди вручав Євген ІМАС, ректор Національного університету фізичного виховання і спорту України.
У подарунок Бучі передано книгу-біографію знаменитого інвестора Ілона Маска, генерального директора компанії «Тесла Моторс».
Анатолій Федорук, мер Бучі:
Юрій Тамм, директор «Електромобільного марафону»:
– Дуже радісно бачити тут дітей, тому що вони наше майбутнє. Дякую батькам, дідусям і бабусям, які привели своїх дітей сюди, щоб вони побачили здійснення того, про що ви могли тільки мріяти у свої юні роки. Як і того, що в Бучі проходитиме європейське авторалі. Хочу передати вам найкращі побажання від патрона гонки – Його Високості Принца Альберта II Монако. Його послання всім вам дуже просте: «Жити в чистому просторі, любити свою країну, спілкуватися з сусідами і щоб між державами не було кордонів». Учасники ралі особливо вдячні місту Буча за такий прекрасний прийом, за величезну кількість електрики у повітрі. Слава Україні!
МИ – ЗА «ЗЕЛЕНУ» ЕНЕРГІЮ
Екіпаж «Ніссану» з Києва: водій Катерина Борисова і штурман Роман Кулаков:
– Наше завдання – подолати весь шлях до Монте-Карло. Вдень – ралі, а вночі – відпочинок. Тобто, нічних поїздок не передбачено. Вночі заряджаємося від зарядного автомобіля, який принц Монако видав спеціально для цього марафону. На жаль, наша модель може пройти лише 200 кілометрів у день. У той час, як останні моделі «Тесли» мають запас ходу 580 км, бо обладнані батареєю більшої ємності. Самі розумієте, нам важко змагатися з подібними машинами.
– Електромобіль для вас захоплення?
– Ні, це – засіб пересування. Мені це коштує близько 8 гривень на сто кілометрів. Раніше мала бензиновий автомобіль «Паджеро Вагон Мітцубіші», який споживав близько 20-22 літрів бензину на 100 кілометрів. Тому можу порівнювати вартість. Зараз економія становить майже 6 тисяч доларів на рік, що включає все обслуговування. Електромобіль не має повітряного та масляного фільтрів, рідин і масел звичайного авто з двигуном внутрішнього згоряння. Єдина рідина – для омивання вікон, а також для охолодження самого агрегату. Зовсім мало.
– Вам подобається прийом у Бучі?
– Нам дуже подобається! До того ж на старті ми виграли приз від компанії «Нокія» – чотири колеса, комплект шин для автомобіля. Це була лотерея.
– Може так статися, що виграш у Монте-Карло – це теж лотерея?
– Думаємо, що ні. Впевнені в цьому. Для перемоги важливо вміння водія, знання маршруту і технічних стан машини.
– Чи залежить це від класності автомобіля?
– Тільки на першому етапі, який закінчується в Бучі. А далі поїде десять машин. У Рівному та Львові приєднуються нові учасники. Далі по маршруту в містах Європи також приєднуються місцеві електромобільні клуби.
– Ви самі належите до київського клубу?
– Ні. Це наше хобі. Серед учасників є багато автолюбителів, яке не належать до клубів. Ці індивідуали уболівають за «електро» справу і самотужки переобладнують старі машини. По суті, більшість власників електромобілів в Україні не об’єднана в клуб. Правда, є «Клуб Тесла», який об’єднує до десяти членів. Цей рух в Україні новаторський, і ми в ньому революціонери.
– Ваш прогноз на майбутнє?
– В найближчі 5-8 років від велосипеда до вантажівок – всі будуть електричними. Це дуже близьке майбутнє, насправді.
– А, як не стане електрики, не дай Боже, – зупиняться атомні електростанції?
– Тоді перейдемо на сонячну енергію. Наш «Ніссан» вже сьогодні обладнаний сонячними батареями. Альтернативна енергія – це круто. За всяких обставин люди завжди будуть пересуватися. Якщо треба буде, перейдемо на велогенератор.
– Як змінилося ваше життя з переходом на користування електромобілем?
– Це наче дитина. Поки не маєш дітей, твоє життя зовсім інакше. А потім з’являється ось така машина на електротязі, і треба відповідно планувати свій день. З’являється усвідомлення, що ти не псуєш довкілля, але робиш щось добре.
– Пані Катерино, ви прибічниця руху «зелених»?
– Ні, я не належу до «зелених», просто маю маленьку донечку і хочу, щоб дихала трохи чистішим повітрям. Я за економію. Я за економію сімейного бюджету. Я за те, щоб розвивалось виробництво екологічних автомобілів. Я хочу, щоб наша країна і наш світ не захлиналися у бруді, вихлопних газах, відходах.
ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТ НА СЛУЖБІ ГРОМАДИ
Брати Валерій і Віталій Животовські – обидва інженери, які працюють в комунальній сфері:
– Вважаємо, що використання електротранспорту комунальними службами дало б прекрасний ефект. Зменшилася б загазованість міста, кращим стало б наше довкілля.
– Що вам дала сьогоднішня подія в Бучі?
– Ми давно цікавимося новими технологіями, особливо безпаливними. Зараз є багато цікавих ідей і розробок у цій царині. Ще й раніше ми відвідували сайти і знайомилися з характеристиками електромобілів. Але після сьогоднішнього дійства думки запрацювали з прискоренням. Висновок один – електромобілі мають очевидні переваги як для роботи, так і для власних потреб.
– Коли це стане можливим?
– Подивіться навколо, адже мобілки є сьогодні майже в кожного, навіть у людей похилого віку. Зовсім не так, як ще п’ять років тому. Ми не уявляємо собі життя без них. Так буде і з електромобілями. А також з безпаливними двигунами, які приводяться в рух магнітами. Застосування властивостей магнітів до засобів пересування розробив і запатентував наш український вчений з Маріуполя. Японські підприємці використали його для виготовлення пробної партії безпаливних мотоциклів, які розганяються до 150 км/год. Наш прогноз – десять років на втілення в життя новітніх технологій. Якби не ті, хто тримає руку на пульсі нафти, то процес пішов би ще скоріше.
– А чи готові ви почати хоча б з одного електромобіля в комунальній сфері?
– Звичайно. Дай Боже, щоб цей процес почався, адже великі справи починаються з ініціативи.
Микола Дем`янов
______________________________________________
Фото: Сергій Куліда, Андрій Беляков, Ольга Лазоренко