А щоб краще орієнтуватися в усіх напрямках інфраструктури, то ситуацію пояснила завідувач відділом містобудування та архітектури Валентина Ткаченко.
При цьому, думка жителів відіграє ключове значення і буде враховуватися при подальшому коригуванні містобудівної документації – запевнили зодчі.
Демографічна ситуація
Сьогодні вся площа Бучі становить 2654 га. Сюди входять і неосвоєні території, які колись належали радгоспам «Київський», «Рубежівський», «Бучанський». Але свого часу ці землі ввели в межі населеного пункту і з 2004 року маємо саме такий «абрис».
Генпланом передбачається збільшення населення міста до 60 тисяч (зараз близько 28 тисяч). Насамперед, значний приріст прогнозується за рахунок ущільнення садибної забудови. Це пояснюється «зворотнім» міграційним процесом. Протягом десятиліть будинки були у приватній власності киян. Та в силу певних обставин, вони ними не користувалися і не жили в місті. Нині ж відбувається наступна ситуація: жителі столиці знову повертаються у Бучу, оселяються у своїх володіннях, але столичної прописки не змінюють.
Тож, хочемо цього чи ні, чимало населення фактично користуються інфраструктурою міста, а от юридично вони – «не наші». Отож, розрахунки проектного інституту базуються на фактичних показниках: скільки житла – стільки й людей.
Звичайно, певний відсоток ущільнення населення буде і за рахунок появи нових багатоповерхівок – в районі школи №3, квартал «Річ таун» та ін. Будівництво відбуватиметься переважно на землях, які сьогодні знаходяться у приватній власності.
Інженерне забезпечення
Найважливішим питанням залишаються інженерні мережі на території міста.
І хоча проектний інститут не в повній мірі «розробив» даний напрямок, ми повинні внести свої зауваження і пропозиції. Адже саме жителі Бучі найкраще знають про проблеми, які існують: це – питання водопостачання, каналізації, електроенергії, очисних споруд.
Як відомо, на території міста є центральна система каналізації, яка подається на Бортницьку станцію аерації (як і стоки всієї Київської області). Але питання щодо Бортничів нині стоїть дуже гостро. Уже є випадки відмов у прийомі стоків. І ми, як і решта населених пунктів, опинилися у «підвішеній» ситуації: якщо нам відмовлять, то в Бучі немає своїх очисних споруд. Проектний інститут, розробляючи генеральний план міста, не врахував цю проблему.
Тож, на містобудівній нараді були внесені пропозиції щодо розробки розташування локальних очисних споруд в Бучі. Але, щоб це зробити, наштовхуємося на певні природні умови. Так, якщо ми побудуємо очисні споруди, то скиди потраплятимуть у річки, а звідти – у Київське водосховище, де розташовані водозабори Києва. І це – досить серйозне питання. Практично, доочистка води на очисних спорудах повинна вестися відповідно до технологій – 99,8%.
Якщо відштовхуватися від схеми планування території Київської області, виникає наступна пропозиція: якщо Бортничі не зможуть приймати стоки, то треба робити локальні споруди, очищати і скидати воду у пойми річок. Виходячи з цього виникає ще одна пропозиція – зробити підтоплення пойм існуючих територій. Стоки скидатимуться туди, відбуватиметься природна доочистка і після цього – перекачка у Київське водосховище.
Тому в будь-якому випадку у майбутньому нам потрібні альтернативні очисні споруди і треба передбачити їхнє місце розташування. Пропозиція проектного інституту – спорудити їх з боку села Мироцьке.
Стосовно водозабору, то ситуація також непроста. Геологи дають звіт, що води на нашій території практично немає. А зважаючи на те, що населення збільшуватиметься, то питання постане дуже гостро.
Є невеликий Ірпінський горизонт, з малими запасами води, але нам їх не вистачить.
Разом із тим, водозабір можна розташувати з боку Блиставиці: там існує підземне водосховище, яке може бути використане для Бучі. Але, щоб юридично опиратися на такий варіант, це повинно якось відображатися в генеральному плані. Також проектанти зобов’язані дати розрахунки стосовно того, скільки коштуватиме «блиставицький задум»: придбання земель (які зараз у приватній власності), буріння свердловин, прокладання труб до Бучі.
Є й інший спосіб: взяти воду безпосередньо з Київського водогону. Але затратна складова може бути більшою, ніж в першому варіанті. Тому – потрібно рахувати і визначатися.
Транспортна система
Через територію Бучі проходить магістраль державного значення Київ-Ковель. Навантаження від неї – достатньо суттєве. За словами екологів, місто «накриває» загазованість і шум. Окрім того, рух авто відбувається у реверсному порядку: зранку не можна виїхати в Київ, а ввечері – навпаки. Міська рада зробила все, що було в силах: максимально розширила вулицю Шевченка (звужену старою садибною забудовою), а в деяких місцях – встановлено світлофори. Як бачимо – проблема на часі.
Тож, проектний інститут не виправдав сподівань бучанців. Їхня пропозиція полягає, швидше, у відсутності будь-яких перспективних ідей. Наприклад, вони пропонують провести реконструкцію відрізку траси, особливо в частині вул. Шевченка, розширити дорогу ще на одну смугу. Економічно все це покладається на Бучанську міську раду. Але бюджет не витримає такого навантаження, бо доведеться зносити житлову забудову. Тож, ціну цього питання можна лише уявити.
Як варіант, влада Бучі запропонувала створення нової окружної дороги: з одного боку з виїздом в сторону Забуччя і Ірпеня, а з іншого – на перехрестя з Гостомелем через пойму річки Рокач.
Виникло питання дороги, яка має проходити по поймі (згідно законодавства цього не можна робити). Як варіант – «пустити» її по дамбі.
Неохоче, але дану пропозицію проектний інститут сприйняв і спеціалісти пообіцяли внести корективи та прорахувати вартість задуму. Якщо все складеться, матимемо декілька альтернативних доріг і навантаження на місто зніметься.
Щодо залізничного переїзду
Усі знають, що після реконструкції станції «Буча» ситуація стала ще гіршою: існуючий переїзд не відповідає жодним нормативам. Втім Бучанська міськрада здобула певне порозуміння з Укрзалізницею. Мова йде про можливість розташування пішохідного підземного переходу на місці, де був наземний (як йти до маршруту №3). Залізниця надала листа, в якому вони не заперечують проти таких робіт і обіцяють навіть переглянути свій графік руху для їх проведення. Але глобально це питання не вирішує, бо пішохідних переходів, в масштабах міста, - замало. До того ж, потрібно врегулювати рух транспорту і ліквідувати затори по вул. Вокзальній, вул. Жовтневій, вул. Тарасівській.
Тому вимога до проектного інституту – переглянути план і включити ще один нормальний перехід і переїзд, не пов’язаний з рухом залізниці (або підземний тунель, або шляхопровід).
У будь-якому разі вони повинні передбачити «прокол» біля озера по вул. Кірова, біля нового парку по вул. Тарасівській, біля старої РЕС (Лісова Буча), в районі вул. Склозаводської (де розвиватиметься житловий масив) та існуючий ворзельський перехід.
Електрозабезпечення
Бучу живлять декілька трансформаторних підстанцій: Ірпінська (північна), біля залізниці та від мереж Немішаєво. Існуючого енергозабезпечення – недостатньо. Була пропозиція використати інші інженерні ресурси, зокрема, «десятку» біля залізниці. Якщо забудовуватиметься масив за школою №3, то будівельники повинні будуть тягнути кабель і будувати ще одну трансформаторну підстанцію (на що треба великий фінансовий ресурс).
Напрямки розвитку міста
Кожен населений пункт на певному етапі визначається, як йому розвиватися: як промисловий, рекреаційний чи спальний район. Буча не виняток, але в нас є свої особливості, які полягають у поєднанні цих трьох напрямків.
Значна частина населення комфортно проживає в місті, але працює у Києві.
Разом з тим, маємо «острівці» промисловості, які завжди працювали в Бучі. Є у нас і декілька рекреаційних закладів – таборів відпочинку. Щодо останніх, то генеральний план є тим інструментом, відповідно до якого можна отримувати ту чи іншу документацію, паспорти на забудову земельної ділянки тощо.
Але, припустимо, чиясь житлова забудова вже багато років розташована по-сусідству з одним із дитячих таборів – на відстані не більше, ніж 100 метрів. І тут можуть виникнути питання. Наприклад, господар хочете добудувати ще одну житлову кімнату. Якщо після затвердження генплану людина звернеться, щоб отримати паспорт забудови – їй відмовлять, адже буде обмеження у 100 метрів охоронної зони. Щоб такого не сталося, фахівці попросили проектний інститут запропонувати таке рішення, щоб заклад одночасно залишився рекреаційним, але давав можливість забудовуватися людям, які живуть поряд.
Наприклад, на їх місці можна розташувати пансіонат сімейного типу, молодіжний або тренувальний центри.
Щодо промислових підприємств, то вони також мають певну охоронну зону. Є намір зобов’язати їх встановлювати обладнання для очистки повітря, щоб максимально зменшити вплив забруднюючих речовин на навколишнє середовище, зменшити санітарно-охоронну зону.
Медицина
На території міста розташована Ірпінська центральна міська лікарня. Вона входить у розрахунок медичних закладів Бучі, адже сьогодні наші жителі там теж обслуговуються. Тобто, вона так і залишиться, як «доросла» лікарня. А от будівлі, які колись почали будувати на її території, планується у майбутньому використати як дитячу і дорослу поліклініку.
Поява ще однієї медичної установи цілком можлива на територіях, які ближче до мікрорайону Мельники.
Також у генплан внесено пропозицію побудувати пологовий будинок. Разом із тим, не відкидається ідея створення Північно-Західного госпітального округу.
Відпочинок
У Бучі вже є великий центральний міський парк, чимало зон відпочинку і скверів.
Крім того, проектний інститут пропонує облаштувати озеро по вул. Кірова (його «дзеркало» - 16 га) посеред якого є «острів». Була ідея побудувати там розважальний комплекс, яхт-клуб, набережну. Проте проект з певних причин не реалізувався, але ідея залишилася.
У цьому році планується розпочати роботи по облаштуванню водойми, зокрема укріпити береги. Поступово ця місцевість матиме спортивно-оздоровче значення.
Також на території Бучі розташовано 40 га державного лісового фонду, які мають користувача – Клавдієвську лісогосподарську установу, свої межі. Але є нагода розташувати там ще один парк для відпочинку жителів. Цілком ймовірно, що це бажане стане реальністю.
Зустріч з громадським активом – не остання. Більш досконалий ескіз генплану будуть розглядати влітку, і до його створення запрошують приєднатися всіх бучанців. Адже майбутнє міста всі його жителі повинні творити разом.
Якщо ж за цей час у мешканців міста виникнуть якісь зауваження чи пропозиції, вони повинні подати їх у письмовому вигляді до відділу архітектури і містобудування Бучанської міської ради.
За яких умов проходила розробка Генплану Бучі і які перші результати отримали – розповідає головний архітектор міста Валентина Ткаченко:
- У 2012 році ми подали замовлення на розробку генерального плану проектному інституту «Діпромісто». Це одна з тих організацій, яка працює на території всієї України і має ліцензію на розробку містобудівної документації.
Договір уклали, але у зв’язку з певними обставинами він не був проплачений в повному обсязі (причина в Казначействі). Тож, розгляд питання перенесли.
Увесь 2013 рік проектний інститут працював і, зрештою, розробив нам ескіз генерального плану.
На нашу пропозицію вони погодилися провести містобудівну раду, яка і відбулася 6 лютого 2014 року. На зустріч запросили абсолютно всі інженерні служби, які зацікавлені в подальшому розгляді і затвердженні документу, депутатський корпус та ін.
Варто зазначити, що під час обговорення до тієї пропозиції, яку нам запропонував «Діпромісто», було зроблено безліч зауважень. Насамперед, ми хотіли бачити безстроковий термін розвитку міста, а не лише ту ситуацію, яка існує зараз. На що проектна організація відреагувала досить гостро і негативно. В деяких питаннях вони не хочуть іти на поступки. Але в будь-якому випадку ми будемо захищати свої інтереси.