Він і простий, і підступний, безпечний для нашого організму, але разом з тим може завдати чимало клопоту.
Тема сьогоднішньої розмови з хірургом Ірпінської центральної міської лікарні Миколою Крестяновим – апендицит. Точніше, його загострення і можливі наслідки для здоров’я.
- Поширена думка, що на Заході апендицит видаляють ледь не кожній дитині, аби потім уникнути зайвих проблем. Чи потрібно це робити?
- Апендицит – рудаментальний орган, який виконує мінімальні функції в організмі людини. Хоча особливого значення він немає, але просто так видаляти цей червоподібний відросток сліпої кишки також не потрібно. Для будь-якої операції повинні бути свої чіткі клінічні покази. Наприклад, коли відбувається запалення.
- Чому цю операцію вважають банальною?
- Це не так. Будь-яке оперативне втручання є серйозною процедурою.
Це орган, який поводиться досить перманентно і дуже складний в плані діагностики. Часто люди звертаються вже в запущених випадках: терплять «дискомфорт» близько 5 діб, а потім – до лікаря. Як правило, «запускається» досить серйозний процес в плані нагноєння і перитоніту.
Якщо ж все вчасно і в людини немає анатомічних особливостей (наприклад, зайва вага), то операція займає небагато часу і хворий швидко реабілітується.
Лапараскопічне видалення апендициту дає можливість виконати операцію з меншою травмою для пацієнта і швидшим періодом реабілітації. Особливо для повних людей, які мають супутні патології (цукровий діабет тощо). А також – на порядок краще вдається промити черевну порожнину.
Якщо оперуємо жінок, то є можливість заодно оглянути репродуктивну систему – придатки, яєчники. Адже часто буває, що дві проблеми поєднується в одній – то й же апендицит і розрив кісти.
У нашій лікарні вже виконано 15 лапараскопічних видалень апендиксу. Будемо старатися надалі охопити всі випадки саме цим методом. Тенденція щодо такого втручання у майбутньому матиме пріоритет. І ми не будемо від неї відставати.
- А що каже статистика?
- Апендицит зараз зустрічається рідше, ніж раніше. Можливо, це пов’язано з харчуванням, консервантами. У минулому році ми зробили 160 видалень апендиксу – це мало. Колись було 300-500 випадків у рік.
- Які симптоми загострення апендиксу?
- Апендицит може починатися з болю в епігастрії. Людям здається, що болить верхня частина живота. З’являється нудота, підвищення температури, пронос. Потім біль «зміщується» у праву нижню ділянку живота. Неприємні відчуття можуть посилюватися при ходьбі. Тобто, симптоматика дуже різна. Іноді апендицит «маскується» під ниркову коліку, іноді біль переміщається в ділянку пупка – все дуже індивідуально.
Тому, якщо з’являються якісь «незрозумілі» болі в животі – треба звертатися до лікаря: у поліклініку чи стаціонар, для того, щоб провели обстеження і або підтвердили діагноз, або виключили.
- Чи дієві «народні» методи виявлення проблеми? Адже кажуть – треба натиснути на живіт і різко відпустити (якщо біль – це апендицит), або «постукати» по спині...
- Самодіагностикою і самолікуванням не треба займатися, адже можемо мати дуже багато проблем. Кожен спеціаліст у своїй галузі. Якщо підводить здоров’я – треба йти до лікаря, обстежуватися.
- А як підтверджують діагноз в умовах стаціонару?
- Треба зібрати аналіз хвороби – з чого все починається. 60% даних дає просте спілкування хірурга з пацієнтом, симптоматика. Підвищенні лейкоцити в крові не є основним показником апендициту, а лише додатковим методом обстеження. Найголовніше – це огляд і аналіз перебігу хвороби.
- До приїзду лікаря можна приймати знеболюючі препарати?
- Небажано, тому що ми «згладимо» клініку і встановлення правильного діагнозу перенесеться на 2-4 години, які можуть стати вирішальними.
Разом з тим, за апендицит себе може видати ниркова коліка. Якщо у людини дійсно є проблеми з нирками, то спазмалітики не будуть зайвими. Але все рівно треба звернутися до лікаря, щоб провели діагностику. Будуть зроблені аналізи крові, ультразвукове обстеження, огляд хірурга.
- Часто кажуть – «хронічний апендицит». Що це таке?
- Встановити діагноз «хронічний апендицит» - процедура досить складна. Термін побутує, зустрічається у літературі, але у практичній діяльності – складно діагностувати. Потрібно робити громіздкі методи обстеження, рентгенологічні.
- Чому відбувається загострення апендиксу? Через неякісну їжу?
- Пов’язувати його з чимось не можна (мовляв, людина щось з’їла чи фізично попрацювала). Апендицит може бути вторинно змінений при іншій гострій патології – наприклад, розрив кісти яєчника. Тоді у черевну порожнину вливається кров, контактує з «відростком» і він може запалитися. Але це вже реакція на загальне запалення. Тому треба шукати первинну причину проблеми.
Може бути й тромбоз судини, яка «живить» відросток апендициту.
- Нині медики-науковці пропонують лікувати апендицит антибіотиками. Кажуть, що по-суті це запалення і зняти його можна ліками...
- Зараз відношення до апендицити змінюється і тактика лікування також. У нас на пострадянському просторі прийнята наступна схема: хворий звертається у лікарню, йому діагностують апендицит і у найкоротший термін його видаляють.
Але дійсно, підходи переглядаються. На Заході застосовується й антибіотикотерапія. Але там вже існують концепції, є досвід. В Україні цього ще немає – у кожного своя «школа». Крім того, немає досвіду, як «поведеться» апендикс при такому лікуванні. Ми можемо «приглушити» загострення, а воно рано чи пізно знову активізується.
- Чого категорично не можна робити при підозрі на апендицит?
- Не можна класти грілку на місце, де болить, приймати ванни. Тому що тепло навпаки посилює розвиток запального процесу.
- Як довго можна терпіти «біль» в животі без наслідків для здоров’я? Адже часто думаємо, трохи поболить – і перестане, може з’їли «щось не те»?..
- Якщо зовсім погано – викликаємо швидку допомогу, якщо можемо рухатися – самостійно йдемо у поліклініку. Терпіти в жодному разі не можна – це не вірне ставлення в першу чергу до самого себе. Людина банально «дурить» свій організм. Не робіть цього і будьте здоровими!
![Запитання хірургу он-лайн]()
Тема сьогоднішньої розмови з хірургом Ірпінської центральної міської лікарні Миколою Крестяновим – апендицит. Точніше, його загострення і можливі наслідки для здоров’я.
- Поширена думка, що на Заході апендицит видаляють ледь не кожній дитині, аби потім уникнути зайвих проблем. Чи потрібно це робити?
- Апендицит – рудаментальний орган, який виконує мінімальні функції в організмі людини. Хоча особливого значення він немає, але просто так видаляти цей червоподібний відросток сліпої кишки також не потрібно. Для будь-якої операції повинні бути свої чіткі клінічні покази. Наприклад, коли відбувається запалення.
- Чому цю операцію вважають банальною?
- Це не так. Будь-яке оперативне втручання є серйозною процедурою.
Це орган, який поводиться досить перманентно і дуже складний в плані діагностики. Часто люди звертаються вже в запущених випадках: терплять «дискомфорт» близько 5 діб, а потім – до лікаря. Як правило, «запускається» досить серйозний процес в плані нагноєння і перитоніту.
Якщо ж все вчасно і в людини немає анатомічних особливостей (наприклад, зайва вага), то операція займає небагато часу і хворий швидко реабілітується.
Лапараскопічне видалення апендициту дає можливість виконати операцію з меншою травмою для пацієнта і швидшим періодом реабілітації. Особливо для повних людей, які мають супутні патології (цукровий діабет тощо). А також – на порядок краще вдається промити черевну порожнину.
Якщо оперуємо жінок, то є можливість заодно оглянути репродуктивну систему – придатки, яєчники. Адже часто буває, що дві проблеми поєднується в одній – то й же апендицит і розрив кісти.
У нашій лікарні вже виконано 15 лапараскопічних видалень апендиксу. Будемо старатися надалі охопити всі випадки саме цим методом. Тенденція щодо такого втручання у майбутньому матиме пріоритет. І ми не будемо від неї відставати.
- А що каже статистика?
- Апендицит зараз зустрічається рідше, ніж раніше. Можливо, це пов’язано з харчуванням, консервантами. У минулому році ми зробили 160 видалень апендиксу – це мало. Колись було 300-500 випадків у рік.
- Які симптоми загострення апендиксу?
- Апендицит може починатися з болю в епігастрії. Людям здається, що болить верхня частина живота. З’являється нудота, підвищення температури, пронос. Потім біль «зміщується» у праву нижню ділянку живота. Неприємні відчуття можуть посилюватися при ходьбі. Тобто, симптоматика дуже різна. Іноді апендицит «маскується» під ниркову коліку, іноді біль переміщається в ділянку пупка – все дуже індивідуально.
Тому, якщо з’являються якісь «незрозумілі» болі в животі – треба звертатися до лікаря: у поліклініку чи стаціонар, для того, щоб провели обстеження і або підтвердили діагноз, або виключили.
- Чи дієві «народні» методи виявлення проблеми? Адже кажуть – треба натиснути на живіт і різко відпустити (якщо біль – це апендицит), або «постукати» по спині...
- Самодіагностикою і самолікуванням не треба займатися, адже можемо мати дуже багато проблем. Кожен спеціаліст у своїй галузі. Якщо підводить здоров’я – треба йти до лікаря, обстежуватися.
- А як підтверджують діагноз в умовах стаціонару?
- Треба зібрати аналіз хвороби – з чого все починається. 60% даних дає просте спілкування хірурга з пацієнтом, симптоматика. Підвищенні лейкоцити в крові не є основним показником апендициту, а лише додатковим методом обстеження. Найголовніше – це огляд і аналіз перебігу хвороби.
- До приїзду лікаря можна приймати знеболюючі препарати?
- Небажано, тому що ми «згладимо» клініку і встановлення правильного діагнозу перенесеться на 2-4 години, які можуть стати вирішальними.
Разом з тим, за апендицит себе може видати ниркова коліка. Якщо у людини дійсно є проблеми з нирками, то спазмалітики не будуть зайвими. Але все рівно треба звернутися до лікаря, щоб провели діагностику. Будуть зроблені аналізи крові, ультразвукове обстеження, огляд хірурга.
- Часто кажуть – «хронічний апендицит». Що це таке?
- Встановити діагноз «хронічний апендицит» - процедура досить складна. Термін побутує, зустрічається у літературі, але у практичній діяльності – складно діагностувати. Потрібно робити громіздкі методи обстеження, рентгенологічні.
- Чому відбувається загострення апендиксу? Через неякісну їжу?
- Пов’язувати його з чимось не можна (мовляв, людина щось з’їла чи фізично попрацювала). Апендицит може бути вторинно змінений при іншій гострій патології – наприклад, розрив кісти яєчника. Тоді у черевну порожнину вливається кров, контактує з «відростком» і він може запалитися. Але це вже реакція на загальне запалення. Тому треба шукати первинну причину проблеми.
Може бути й тромбоз судини, яка «живить» відросток апендициту.
- Нині медики-науковці пропонують лікувати апендицит антибіотиками. Кажуть, що по-суті це запалення і зняти його можна ліками...
- Зараз відношення до апендицити змінюється і тактика лікування також. У нас на пострадянському просторі прийнята наступна схема: хворий звертається у лікарню, йому діагностують апендицит і у найкоротший термін його видаляють.
Але дійсно, підходи переглядаються. На Заході застосовується й антибіотикотерапія. Але там вже існують концепції, є досвід. В Україні цього ще немає – у кожного своя «школа». Крім того, немає досвіду, як «поведеться» апендикс при такому лікуванні. Ми можемо «приглушити» загострення, а воно рано чи пізно знову активізується.
- Чого категорично не можна робити при підозрі на апендицит?
- Не можна класти грілку на місце, де болить, приймати ванни. Тому що тепло навпаки посилює розвиток запального процесу.
- Як довго можна терпіти «біль» в животі без наслідків для здоров’я? Адже часто думаємо, трохи поболить – і перестане, може з’їли «щось не те»?..
- Якщо зовсім погано – викликаємо швидку допомогу, якщо можемо рухатися – самостійно йдемо у поліклініку. Терпіти в жодному разі не можна – це не вірне ставлення в першу чергу до самого себе. Людина банально «дурить» свій організм. Не робіть цього і будьте здоровими!
