Рак не вирок: Головне – вчасна діагностика

Зараз живемо в такий час, що людство вже не здивуєш найстрашнішими хворобами. Ми «звикли» до СНІДу й туберкульозу, і сприймаємо як даність онкозахворювання. А тим часом тільки в нашому регіоні вони забирають щорічно десятки життів. Сумнівне «лідерство» тримає рак кишечника. Чи можливо уникнути цієї біди і які шанси подолати недугу?

Про це – у розмові з провідним хірургом Ірпінської міської центральної лікарні Миколою Крестяновим.

- Миколо Юхимовичу, яка статистика онкозахворюванності в регіоні?
- Якщо брати у відсотковому відношенні, то картина дуже невтішна.
Так, у 2012 році – захворювання на рак зросло на 30% в порівнянні з 2011 роком (це данні обласного онкодиспансера). Це – дуже багато. І, на жаль, бачимо тенденцію до зростання.
До нас найчастіше «поступають» пацієнти з раком товстої кишки, легенів, онкологією органів малого тазу – гінекологічними захворюваннями.

- Що є першим «дзвіночком», коли слід задуматися і звернутися до лікаря, – біль?
- Ні, це вже не перший «дзвіночок». Обстеження треба проходити планово, а не лише тоді, коли щось турбує. Якщо говорити про рак кишки, то найчастіше до нас звертаються, коли вже є непрохідність – пухлина виросла до таких розмірів, що все «перекрила». Це вже «запущена» ситуація.
Людям потрібно приділяти до себе увагу в плані профілактики. Особливо після 40 років потрібно обов’язково проходити фіброколоноскопію – хоча б раз у два роки. Це можна зроби і в поліклініці (більшість з них уже мають відповідне обладнання), і в приватній клініці, і у нас – в стаціонарі.
Громадяни повинні зрозуміти, що найкраща «інвестиція» - власне здоров’я. І ще – освіта. Але зараз говоримо про медицину.
Слід діяти на випередження, а не навпаки – чекати, коли рак «переможе» людину.

- Скільком людям вам вдалося допомогти?
- З діагнозом «рак товстої кишки» до нас звертається до 30 пацієнтів на рік. Повірте, це страшні цифри. Буквально декілька днів тому також оперували чоловіка з аналогічною проблемою.
Складність такого втручання в тому, що кишечник настільки роздувається – доводиться виводити стоми. І якщо все пройде добре, то людину чекає повторна операція - через місяць, іноді навіть рік (в залежності від стану пацієнта) для того, щоб відновити нормальне функціонування організму.
А на ранніх стадіях проводиться лише одна операція – з видаленням пухлини і частковою
резекцією органу.

- Що є симптомами хвороби?
- Рак товстої кишки (особливо правої її половини) може взагалі протікати безсимптомно. Тоді перший показник – низький гемоглобін крові (70-80), можлива слабкість. А через два роки – пухлина вже перекриває кишечник. У зовсім запущених випадках – розпад пухлини, кровотеча, інтоксикація з високою температурою.
Рак лівої половини кишки також проявляється кровотечами, слабкістю і непрохідністю.
Але повторюся, на ранніх етапах все може проходити без виражених змін в організмі – тому треба регулярно проходити обстеження.

- Які методи лікування зараз застосовуються при онкозахворюванні, і які прогнози для пацієнта?
- Операції на товстій кишці потребують певних своїх вимог – «класичних». Однозначно, перший метод лікування – хірургія. Потім – хіміотерапія, а коли онкопроцесом вражена ще й пряма кишка – то попередньо застосовують променеву терапію. Це – основні «постулати», які виконують медики.
Невеличка пухлина видаляється з мінімальними втратами тканин і органів, що позначається і на якості життя і його тривалості. Коли хворобу виявляємо на ранніх стадіях, то результат лікування – кращий, і навіть буває відсоток повного одужання від раку. Найголовніше в цьому питанні – час і грамотний підхід до проблеми.

- Люди якого віку найбільш уразливі перед раком?
- На жаль, зараз вік вже не має такого великого значення. Рак – молодшає. У нас був пацієнт, якому 32 роки. Була й пацієнтка, якій 27 років, але вона лежала в терапії – процес був надто запущений (гінекологічна проблема). Дівчина померла.

- Якщо хвороба запущена, наскільки зараз можна продовжити людині життя?
- Скажу, що все – в Божих руках, дане питання досить індивідуальне. Складно давати якийсь прогноз. Але є пацієнти, які живуть більше 7 років, хоча їхня ситуація була вкрай тяжка, вони мали метастази в печінку.
У нашому відділенні є лікарі, які пройшли спеціалізацію саме по онкохірургії. Ми регулярно проходимо стажування в онкоінститутах і онкодиспансерах. На жаль, дуже часто застосовуємо свої знання і на практиці. Також до нас приїжджали лікарі з інституту Шалімова, з Центрального військового госпіталю, які працюють в даній галузі. Тому маємо великий досвід у проведенні таких операцій.

- Перед лікарем завжди стоїть етична діалема – повідомити пацієнту невтішний діагноз, чи якось обійти цю тему стороною. Вважаєте, як правильно потрібно вчинити?
- По-різному буває. Знову ж таки – все залежить від кожної окремої людини. Іноді варто бути і психологом. Ми бачимо кому прямо можна це сказати і людина вистоїть, їй же на користь це «знання», а з яким пацієнтом краще «працювати» через родичів. Буває й таке, що родина знає, а хворий – ні.
На Заході лікарі говорять пацієнтам все це прямо. Але там знають, що суспільство зробить все, що тільки можна, аби вони видужали – застосують всі передові методи. У нас люди – набагато менш захищені.
А взагалі, від цієї хвороби ніхто не застрахований, навіть найбагатші. Наприклад, комп’ютерний геній і мільярдер Стів Джобс, багато відомих акторів – вони пішли з життя через рак.

- Як медики пояснюють таке стрімке зростання захворюваності на рак?
- Насамперед, це – постійні стреси, соціальна незадоволеність людей. Також – екологія і харчування. Ми повинні їсти якісні продукти і пити чисту воду. Але… Прогрес невблаганний – від нього як користь, так і шкода живому організму.
А ще людина повинна мати належне медичне забезпечення, мають діяти соціальні програми щодо запобігання захворюваності. Адже коли в дію «вступає» хірургія – то ми боремося вже з самою хворобою. А головне – її недопущення, тобто міцний імунний статус людини. Це – головне завдання.