Всіх, хто запізнюється, чи приходить до школи не у формі, – фотографують. Потім ці світлини вивішують на “дошці ганби”. Це відбувається в скандальній бучанській школі № 5.
Такі нововведення – це ініціатива директора Михайла Наконечного.
Про те, що їхніх дітей фотографують – батьки дізнались не від дирекції школи, а від своїх зляканих дітей.
“Я була шокована, коли мені дочка розповіла, що її виводили в коридор і фотографували. Думаю, такі методи директор успішно застосовував раніше – коли тут був інтернат. Він, може, відчував свою безкарність, тому що діти-сироти не мали кому поскаржитись,” – припускає одна з мам.
“Як можна фотографувати дітей без згоди батьків?” – риторично запитує жінка.
Коли “порушники” приходять до школи – їхні прізвища записують. А далі за дорученням завуча з виховної роботи – Галини Льовіної – старшокласники, які відвідують фотостудію й повинні відловлювати та фотографувати дітей.
“Вона нам давала список дітей, а ми ходили по класах, викликали їх і фотографували. Потім списки та фотографії віддавали завучу. Вона вже сама вибирала, кого вішати на дошку, а кого – ні,” – розповідає одна з учениць.
Деяких дітей викликали для “фотосесії” посеред уроку, що, очевидно, заважало безпосередньо їхньому навчальному процесу.
Таких “дошок ганьби” у школі дві. Ті, хто запізнився, потрапляють на дошку з назвою “Рейд “Висплюсь – перийду”. Редакція зумисно приховала обличчя дітей. На світлинах їх видно чітко.
А ті, хто не мають форми – знаходять себе на дошці “Рейд “Одягаю все, що маю”.
Своє нововведення директор не приховував і на батьківських зборах. Він навіть розцінив це, як свою заслугу перед батьками.
Але ганебною фотосесією покарання не обмежувалось. Тих, хто запізнився було вирішено залишати в холі.
Директор школи, який сам був вихідцем з інтернату радянських часів, наголосив батькам, що з ним його директор поводився ще гірше:
“Мій директор колись, не пускав нас до школи і ми стояли на холоді під школою разом з учителями, які теж спізнились, школа закривалась на ключ. А у нас у холі тепло”.
Методи вихідця з радянскього інтернату обурили не лише жінок, які, як правило, більш вразливі, а й чоловіків:
“Старші учні школи ходять по класах і фотографують дітей – тих, хто без шкільної форми та тих, хто запізнився на урок, а потім вивішують ці фото на дошку ганьби. Причому, фотографують усіх порушників, а вивішують лише деяких. Це неприпустимо і будь-який психолог скаже, що такі дії травмують психіку дитини”.
“Що відбувається в цій школі? Здається, що вчителі школи ніяк не можуть забути, що вони вже не інтернат – і в дітей є батьки,” – додає батько.
У кількох школах регіону, зокрема в селищі Коцюбинське, до форми жорстких вимог немає, оскільки статут не прописує чітко, якою вона має бути. Попри намагання батьків ознайомитись з статутом бучанської школи № 5 – відповіді на офіційний запит вони так і не отримали.
Але, що б не значилось у статуті, експерти-правозахисники подібні ініціативи з “дошками ганьби” вважають кричущим порушенням прав дітей.
“Вивішування фотографій дітей на дошці ганьби є абсолютно неефективною радянською звичкою. Такі дії директора є непедагогічними, адже де-факто надають право одноліткам насміхатися і травити дітей. Ба більше такі дії грубо порушують право на приватність. Так, школа може мати документ, який регулює носіння форми. Однак, якщо учень порушує вимоги правил – це питання, яким має займатися класний керівник і психолог, а не загал. Має бути проведена робота з батьками і з’ясовані причини такої поведінки,” – розповідає Ігор Розкладай, експерт Інституту медіа-права.
“Ще один аспект – дирекція школи доручає неповнолітній особі збирати інформацію про малолітніх дітей. По-перше, з огляду на легкість переносу даних у цифрових пристроях, ризик неправомірного поширення інформації є надзвичайно високим. По-друге, це є прямим порушенням права особи на зображення – батьки, вочевидь, не давали дозвіл на і на фотографування і на поширення таких фотографій. В нормальній правовій державі, директор мав би бути вже відсторонений, а на додачу правоохоронні органи мали б підстави щодо порушення кримінальної справи. Чи буде реакція на практиці залежить перш за все від того, чи стануть на захист своїх дітей батьки. Саме вони мають подати скарги і в райвідділ освіти і до органів прокуратури,” – додає Розкладай.
Такими кричущими порушеннями обурені не лише правники.
![]()
![]()
За словами Наталії Холоденко, яка є психологом і бере участь в багатьох проектах, зокрема й телеканалу СТБ, у деяких випадках такі дії можуть спричинити самогубство дитини.
“Особливо вразливі діти в підлітковому періоді. Тут навіть неправильно сказане слово може бути небезпечним, якщо в дитини не дуже стабільна психіка, не те що зображення, яке висміюють однолітки і дорослі. Це приниження особистості. За зовнішній вигляд відповідають батьки. І вирішуватись все має між дирекцією і батьками. Те, що відбувається у школі – не що інше, як пропаганда насміювання й приниження дитини. Те, що це робиться за ініціативою дирекції школи, означає, що саме дирекція відповідальна зокрема і за підвищення напруги й конфліктності в дитячому колективі. Може доходити далі до того, що буде далі так: “А! Ти клаповухий? Я тебе сфотографую! Ти не такий, як всі.” І далі викладуть для висміювання в Інтернет,” – розповідає Наталія Холоденко.
“У дитини це розвиває комплекс меншовартості. Але для дирекції має бути показовим те, що раз діти і далі запізнюються і приходять не у формі, то цей незаконний метод, який порушує і права дітей і Конвенцію з прав дітей, й шкодить розвитку особистості дитини, не діє, ” – резюмує психолог.
Кілька днів тому на батьківських зборах батьки висловились категорично проти таких методів і фотополювання на тих, хто не у формі й запізнюється припинилось. Але “дошка ганьби” з світлинами дітей, дехто з яких прикриває своє обличчя, і досі висить на стіні.
В управлінні освіти міста Буча й гадки не мають, про дисциплінарне ноу-хау.
“Ні, я про це нічого не знав, це не з мого дозволу робиться.. Але як можуть пояснити, чому діти запізнюються? Виходить, що батьки кажуть дітям не ходити до школи? Друге питання, є дисципліна в школі і її не треба порушувати… Але про дошку я нічого не знаю.. Зараз подзвоню в інтернат і будемо розбиратися,” – відповідає журналістам начальник відділу освіти Олег Цимбал.
Це не єдина річ у виховному процесі, про яку батьки дізнаються пост-фактум. Якось виявилось, що деякі учні стоять на особливому обліку й з ними без відома батьків працюють психологи.
Раніше деякі батьки випадково дізналися від вчителів, що на їхніх дітей заведені спеціальні картки, діти стоять на особливому обліку й з ними працюють психологи, причому батьків попередньо ніхто не повідомляв про заведення таких карток на їхню дитину.
Такі нововведення – це ініціатива директора Михайла Наконечного.
Про те, що їхніх дітей фотографують – батьки дізнались не від дирекції школи, а від своїх зляканих дітей.
“Я була шокована, коли мені дочка розповіла, що її виводили в коридор і фотографували. Думаю, такі методи директор успішно застосовував раніше – коли тут був інтернат. Він, може, відчував свою безкарність, тому що діти-сироти не мали кому поскаржитись,” – припускає одна з мам.
“Як можна фотографувати дітей без згоди батьків?” – риторично запитує жінка.
Коли “порушники” приходять до школи – їхні прізвища записують. А далі за дорученням завуча з виховної роботи – Галини Льовіної – старшокласники, які відвідують фотостудію й повинні відловлювати та фотографувати дітей.
“Вона нам давала список дітей, а ми ходили по класах, викликали їх і фотографували. Потім списки та фотографії віддавали завучу. Вона вже сама вибирала, кого вішати на дошку, а кого – ні,” – розповідає одна з учениць.
Деяких дітей викликали для “фотосесії” посеред уроку, що, очевидно, заважало безпосередньо їхньому навчальному процесу.
Таких “дошок ганьби” у школі дві. Ті, хто запізнився, потрапляють на дошку з назвою “Рейд “Висплюсь – перийду”. Редакція зумисно приховала обличчя дітей. На світлинах їх видно чітко.
А ті, хто не мають форми – знаходять себе на дошці “Рейд “Одягаю все, що маю”.
Своє нововведення директор не приховував і на батьківських зборах. Він навіть розцінив це, як свою заслугу перед батьками.
Але ганебною фотосесією покарання не обмежувалось. Тих, хто запізнився було вирішено залишати в холі.
Директор школи, який сам був вихідцем з інтернату радянських часів, наголосив батькам, що з ним його директор поводився ще гірше:
“Мій директор колись, не пускав нас до школи і ми стояли на холоді під школою разом з учителями, які теж спізнились, школа закривалась на ключ. А у нас у холі тепло”.
Методи вихідця з радянскього інтернату обурили не лише жінок, які, як правило, більш вразливі, а й чоловіків:
“Старші учні школи ходять по класах і фотографують дітей – тих, хто без шкільної форми та тих, хто запізнився на урок, а потім вивішують ці фото на дошку ганьби. Причому, фотографують усіх порушників, а вивішують лише деяких. Це неприпустимо і будь-який психолог скаже, що такі дії травмують психіку дитини”.
“Що відбувається в цій школі? Здається, що вчителі школи ніяк не можуть забути, що вони вже не інтернат – і в дітей є батьки,” – додає батько.
У кількох школах регіону, зокрема в селищі Коцюбинське, до форми жорстких вимог немає, оскільки статут не прописує чітко, якою вона має бути. Попри намагання батьків ознайомитись з статутом бучанської школи № 5 – відповіді на офіційний запит вони так і не отримали.
Але, що б не значилось у статуті, експерти-правозахисники подібні ініціативи з “дошками ганьби” вважають кричущим порушенням прав дітей.
“Вивішування фотографій дітей на дошці ганьби є абсолютно неефективною радянською звичкою. Такі дії директора є непедагогічними, адже де-факто надають право одноліткам насміхатися і травити дітей. Ба більше такі дії грубо порушують право на приватність. Так, школа може мати документ, який регулює носіння форми. Однак, якщо учень порушує вимоги правил – це питання, яким має займатися класний керівник і психолог, а не загал. Має бути проведена робота з батьками і з’ясовані причини такої поведінки,” – розповідає Ігор Розкладай, експерт Інституту медіа-права.
“Ще один аспект – дирекція школи доручає неповнолітній особі збирати інформацію про малолітніх дітей. По-перше, з огляду на легкість переносу даних у цифрових пристроях, ризик неправомірного поширення інформації є надзвичайно високим. По-друге, це є прямим порушенням права особи на зображення – батьки, вочевидь, не давали дозвіл на і на фотографування і на поширення таких фотографій. В нормальній правовій державі, директор мав би бути вже відсторонений, а на додачу правоохоронні органи мали б підстави щодо порушення кримінальної справи. Чи буде реакція на практиці залежить перш за все від того, чи стануть на захист своїх дітей батьки. Саме вони мають подати скарги і в райвідділ освіти і до органів прокуратури,” – додає Розкладай.
Такими кричущими порушеннями обурені не лише правники.
За словами Наталії Холоденко, яка є психологом і бере участь в багатьох проектах, зокрема й телеканалу СТБ, у деяких випадках такі дії можуть спричинити самогубство дитини.
“Особливо вразливі діти в підлітковому періоді. Тут навіть неправильно сказане слово може бути небезпечним, якщо в дитини не дуже стабільна психіка, не те що зображення, яке висміюють однолітки і дорослі. Це приниження особистості. За зовнішній вигляд відповідають батьки. І вирішуватись все має між дирекцією і батьками. Те, що відбувається у школі – не що інше, як пропаганда насміювання й приниження дитини. Те, що це робиться за ініціативою дирекції школи, означає, що саме дирекція відповідальна зокрема і за підвищення напруги й конфліктності в дитячому колективі. Може доходити далі до того, що буде далі так: “А! Ти клаповухий? Я тебе сфотографую! Ти не такий, як всі.” І далі викладуть для висміювання в Інтернет,” – розповідає Наталія Холоденко.
“У дитини це розвиває комплекс меншовартості. Але для дирекції має бути показовим те, що раз діти і далі запізнюються і приходять не у формі, то цей незаконний метод, який порушує і права дітей і Конвенцію з прав дітей, й шкодить розвитку особистості дитини, не діє, ” – резюмує психолог.
Кілька днів тому на батьківських зборах батьки висловились категорично проти таких методів і фотополювання на тих, хто не у формі й запізнюється припинилось. Але “дошка ганьби” з світлинами дітей, дехто з яких прикриває своє обличчя, і досі висить на стіні.
В управлінні освіти міста Буча й гадки не мають, про дисциплінарне ноу-хау.
“Ні, я про це нічого не знав, це не з мого дозволу робиться.. Але як можуть пояснити, чому діти запізнюються? Виходить, що батьки кажуть дітям не ходити до школи? Друге питання, є дисципліна в школі і її не треба порушувати… Але про дошку я нічого не знаю.. Зараз подзвоню в інтернат і будемо розбиратися,” – відповідає журналістам начальник відділу освіти Олег Цимбал.
Це не єдина річ у виховному процесі, про яку батьки дізнаються пост-фактум. Якось виявилось, що деякі учні стоять на особливому обліку й з ними без відома батьків працюють психологи.
Раніше деякі батьки випадково дізналися від вчителів, що на їхніх дітей заведені спеціальні картки, діти стоять на особливому обліку й з ними працюють психологи, причому батьків попередньо ніхто не повідомляв про заведення таких карток на їхню дитину.
