Суботнього зимового вечора (8 грудня), на базі бучанської школи-інтернат проходив святковий концерт четвертого Всеукраїнського фестивалю духовної музики «Введенські піснеспіви».
Така назва – на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці, яке припадає на 4 грудня і є одним із дванадцяти найбільших свят православ’я.
Автентичний спів, слова, сповнені сакральним смислом, і щире виконання перетворили творчу зустріч на справжню насолоду.
Фестиваль проходив за підтримки міжнародного благодійного фонду «Українська родина», православного духовного центру «Агнець», Національної всеукраїнської музичної спілки, міжнародного благочинного фонду «Українська хата» та інших небайдужих людей.
Розпочався конкурсний день із самого ранку. У храмі Успіння Пресвятої Богородиці, який діє при школі, проходили прослуховування. Хоча такий відбір можна назвати лише умовно, бо що не виступ – то свято душі. До міста завітали колективи із столиці, Київської області, Житомирщини, Миколаєва і навіть мальовничої Буковини. А бучанську землю з честю представили відразу три творчих об’єднання: хори «Пролісок» і «Радість» та чоловічий ансамбль «Осокори».
У виконанні майстрів звучала не лише духовна музика, слова молитви, а й давні українські пісні – лагідні, чутливі, які проникають до глибини серця і прославляють родину, добро.
На відміну від багатьох конкурсів – цей не був схожим на змагання. Швидше, учасники отримали ще одну гарну нагоду зустрітися, послухати один одного та порадіти за успіхи колег. Адже ніщо так не захоплює, як спільна справа однодумців. Тому під час фінального концерту зал був вщент заповнений.
На сцену запросили засновників та організаторів фестивалю. З вітальним словом, словом благословення звернувся священик Микола Кригін. Він зазначив, що духовне і культурне завжди повинні бути разом, адже вони – вічні. «Нехай ця вічність наповнює наші душі і завжди буде благодатною. Нехай покров Пресвятої Богородиці перебуває над усіма нами», - сказав він.
Людмила Грабовенко, заступник голови правління видавничого дому «Справи сімейні», переконана: те, що роблять конкурсанти – дуже важливо. «Наше життя, як та нива: якщо засієш її щедро – прекрасні будуть сходи. І ви ті люди, які сіють добро в наші серця», - зазначила жінка.
«Духовність і культура – це те багатство українського народу, яке не можливо відняти», - вважає голова журі, заслужений працівник культури України, секретар Національної всеукраїнської музичної спілки Петро Андрійчук.
Такої ж думки дотримуються автор і координатор творчого проекту Ольга Успенська і народний артист України, художній керівник Національної заслуженої академічної капели бандуристів ім. Г. Майбороди Віктор Скромний.
І дійсно, сьогодні так рідко звучить подібна музика, що коли її чуєш – приємно здивований, наскільки багатою і глибокою є українська пісня.
Усе це на практиці довели (і проспівали) фольклорний колектив «Хуторяни» (Житомирська обл.), народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Голосухи» з Києва, дует «Непосидючі» з Рокитнянського району, Тетяна Довженко з Миколаєва і наймолодша учасниця фестивалю Юлія Рябоненко.
Проте на цьому сюрпризи не закінчилися. До сліз розчулила піснею про маму депутат Ясногородської селищної ради Людмила Салюта. Жінка сама складає вірші і музику.
Варто відзначити чудовий виступ хору «Княжа Вольниця» із села Білогородка. Колективу виповнилося тридцять років, вони є учасниками телетурніру «Сонячні кларнети» і мають численні гастролі по всій Україні.
Порадували гості з Буковини: самодіяльний народний академічний хор села Дністрівка Чернівецької області. До речі, очолює колектив – сільський голова. Гурт є найстаршим серед аматорських в Україні, він заснований у 1866 році. За цей час музики об’їздили з концертами багато міст і сіл України, Молдови та Росії. У знак поваги і вдячності до організаторів заходу – вони подарували запашний буковинський хліб і смачні яблука.
Учасники фестивалю отримали дипломи, подарунки і відзнаки. А володарем гран-прі став хор «Княжа Вольниця». Вітаємо з нагородою!
Засновник фестивалю Лідія Мельник побажала всім гарного настрою і творчих успіхів. Жінка переконана, що знову побачить таланти під час наступного фестивалю.
Тож, нехай українська духовна пісня живе, примножується і несе радість у серця людей.
фото автора
Така назва – на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці, яке припадає на 4 грудня і є одним із дванадцяти найбільших свят православ’я.
Автентичний спів, слова, сповнені сакральним смислом, і щире виконання перетворили творчу зустріч на справжню насолоду.
Фестиваль проходив за підтримки міжнародного благодійного фонду «Українська родина», православного духовного центру «Агнець», Національної всеукраїнської музичної спілки, міжнародного благочинного фонду «Українська хата» та інших небайдужих людей.
Розпочався конкурсний день із самого ранку. У храмі Успіння Пресвятої Богородиці, який діє при школі, проходили прослуховування. Хоча такий відбір можна назвати лише умовно, бо що не виступ – то свято душі. До міста завітали колективи із столиці, Київської області, Житомирщини, Миколаєва і навіть мальовничої Буковини. А бучанську землю з честю представили відразу три творчих об’єднання: хори «Пролісок» і «Радість» та чоловічий ансамбль «Осокори».
 |  |
 |  |
 |  |
У виконанні майстрів звучала не лише духовна музика, слова молитви, а й давні українські пісні – лагідні, чутливі, які проникають до глибини серця і прославляють родину, добро.
На відміну від багатьох конкурсів – цей не був схожим на змагання. Швидше, учасники отримали ще одну гарну нагоду зустрітися, послухати один одного та порадіти за успіхи колег. Адже ніщо так не захоплює, як спільна справа однодумців. Тому під час фінального концерту зал був вщент заповнений.
На сцену запросили засновників та організаторів фестивалю. З вітальним словом, словом благословення звернувся священик Микола Кригін. Він зазначив, що духовне і культурне завжди повинні бути разом, адже вони – вічні. «Нехай ця вічність наповнює наші душі і завжди буде благодатною. Нехай покров Пресвятої Богородиці перебуває над усіма нами», - сказав він.
Людмила Грабовенко, заступник голови правління видавничого дому «Справи сімейні», переконана: те, що роблять конкурсанти – дуже важливо. «Наше життя, як та нива: якщо засієш її щедро – прекрасні будуть сходи. І ви ті люди, які сіють добро в наші серця», - зазначила жінка.
«Духовність і культура – це те багатство українського народу, яке не можливо відняти», - вважає голова журі, заслужений працівник культури України, секретар Національної всеукраїнської музичної спілки Петро Андрійчук.
Такої ж думки дотримуються автор і координатор творчого проекту Ольга Успенська і народний артист України, художній керівник Національної заслуженої академічної капели бандуристів ім. Г. Майбороди Віктор Скромний.
І дійсно, сьогодні так рідко звучить подібна музика, що коли її чуєш – приємно здивований, наскільки багатою і глибокою є українська пісня.
Усе це на практиці довели (і проспівали) фольклорний колектив «Хуторяни» (Житомирська обл.), народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Голосухи» з Києва, дует «Непосидючі» з Рокитнянського району, Тетяна Довженко з Миколаєва і наймолодша учасниця фестивалю Юлія Рябоненко.
Проте на цьому сюрпризи не закінчилися. До сліз розчулила піснею про маму депутат Ясногородської селищної ради Людмила Салюта. Жінка сама складає вірші і музику.
Варто відзначити чудовий виступ хору «Княжа Вольниця» із села Білогородка. Колективу виповнилося тридцять років, вони є учасниками телетурніру «Сонячні кларнети» і мають численні гастролі по всій Україні.
Порадували гості з Буковини: самодіяльний народний академічний хор села Дністрівка Чернівецької області. До речі, очолює колектив – сільський голова. Гурт є найстаршим серед аматорських в Україні, він заснований у 1866 році. За цей час музики об’їздили з концертами багато міст і сіл України, Молдови та Росії. У знак поваги і вдячності до організаторів заходу – вони подарували запашний буковинський хліб і смачні яблука.
Учасники фестивалю отримали дипломи, подарунки і відзнаки. А володарем гран-прі став хор «Княжа Вольниця». Вітаємо з нагородою!
Засновник фестивалю Лідія Мельник побажала всім гарного настрою і творчих успіхів. Жінка переконана, що знову побачить таланти під час наступного фестивалю.
Тож, нехай українська духовна пісня живе, примножується і несе радість у серця людей.
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
 |  |
фото автора
