Ще з давніх часів лікарі шукали методи, щоб полегшити страждання хворої людини, пов’язані з болем.
Це відчуття в певній мірі благо для живого організму, оскільки сигналізує про небезпеку. Проте хірургічне втручання, навіть незначне, тоді часто могло закінчитися смертю пацієнта від больового шоку. Саме тема знеболювання червоною ниткою об’єднала операції, які проводилися та демонструвалися у режимі он-лайн в Ірпінській центральній міській лікарні.
СПІВПРАЦЯ З НАУКОВЦЯМИ
В Ірпінській ЦМЛ відбулися міжкафедральне виїзне засідання і майстер-клас кафедр хірургії та судинної хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Тема заходу - Малоінвазивні технології у лікуванні паієнтів з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок та хворих з патологією біліарної системи (жовчний міхур та жовчні протоки), метод знеболювання хворих - реґіонарна анестезія. До нашої лікарні було запрошено відомих на теренах України та за її межами вчених, досвідчених фахівців, практикуючих хірургів
та анестезіологів Київської області, представників компанії з виробництва медичних препаратів «Берлін-Хемі».
- Я дуже задоволений тим, що проведення таких медичних конференцій за участю авторитетних науковців уже стає доброю традицією у нашому регіоні, - звернувся з вітальним словом до присутніх головний лікар Ірпінської центральної міської лікарні Данило Лісняк. - Хочу подякувати за підтримку з боку спеціалістів Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, які щедро діляться з нами своїм накопиченим цінним досвідом. Сьогодні у наших колег, які зібралися у нас з різних куточків Київщини, є чудова нагода долучитися до цієї співпраці, дізнатися про інновації у хірургії та анестезіології, щоб запроваджувати сучасні методи на місцях.
- Ми побачимо дію тих технологій знеболювання, які перебувають на озброєнні у медицини ще з 60-70-х років, - наголосив завідувач кафедри хірургії та судинної хірургії професор Володимир Паламарчук. - Але з появою нових препаратів їх воскресили й довели до певного рівня ефективності та результативності.
«ЗНЕБОЛЮВАННЯ» ДЗВОНОМ
Так влаштовано у природі, що акули практично не відчувають болю, а людині потрібно його вгамовувати. Перші згадування про знеболювання при розрізах приводяться у вавилонському рукописі - папірусі Еберса (XV ст. до н.е.). Уже тоді використовували корінь мандрагори, дурман і мак. Загальне знеболювання застосовувалося й у Китаї на початку нашої ери. Хворі пили спеціальний відвар і не відчували болю. У прадавньому Єгипті та Сирії здавлювали судини шиї, щоб «відключити» пацієнта під час операції.
У середні віки, за словами доцента кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Сергія Бишовця, виникали ідеї як загального, так і місцевого знеболювання. Правда, деякі прийоми та методи тих часів із сьогоднішніх позицій всерйоз розглядати не можна. Наприклад, в операційній однієї з лондонських лікарень до наших днів зберігся дзвін, звуками якого намагалися заглушити крики нещасних, що зазнавали хірургічного втручання. Був поширеним і «метод загального
знеболювання» шляхом удару важким предметом по голові. У результаті струсу мозку хворий непритомнів і залишався байдужим до маніпуляцій хірурга.
Про знеболюючу дію охолодження вперше згадує великий учений-лікар Сходу Х-ХI ст. Авіценна. Він рекомендував прикладати до місця майбутньої операції шматочки льоду і лише після цього робити розрізи.
Висока майстерність хірургів, які виконували досить складні операції з небаченою швидкістю, дозволяла хворим залишатися серед живих. Так, наш великий лікар Микола Пирогов проводив ампутацію стегна за 3-4 хвилини, високий розтин сечового міхура - 2, видалення молочної залози - 1,5, кістково-пластичну ампутацію гомілки - 8. Водночас через відсутність знеболювання навіть віртуозна техніка хірурга виручала лише в окремих випадках. Тільки наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. почали застосовувати наркоз.
НА СЬОМОМУ НЕБІ ВІД БЛАЖЕНСТВА
Спінальна анестезія має майже сторічну історію, - розповів Сергій Бишовець. - Уперше її запропонував та перевірив на собі Август Бір зі своїм товаришем-хірургом. Вони ввели собі у спинномозковий канал кокаїн - перший місцевий анестетик, завезений до нас з Південної Америки. Експериментатори отримали чудовий ефект, пили віскі, чомусь били
себе дерев’яними молоточками по статевих органах - і не відчували болю. Вони зрозуміли, що зробили в медицині суттєве відкриття.
Але уранці у кожного з них страшно боліла голова. І медики думали, що це було пов’язано з віскі. Але причина в іншому - недосконалі для того часу медичні інструменти. Основна проблема тотального (загального) знеболення полягає в тому, що будь-який його варіант не забезпечує повноцінного захисту пацієнта від хірургічної агресії. І під час операції дуже важко оцінити, наскільки хворому боляче. Реґіонарна анестезія сьогодні досить поширена: у країнах Скандинавії -до 85%, Західної Європи та Північної Америки - 40-50%, Східної Європи - лише 22%. При її використанні вимикається чутливість (зокрема й біль) певної ділянки тіла людини. Реґіонарний блок досить тривалий по своїй дії, тому його знеболюючий ефект, як правило, зберігається ще на кілька годин після операції.
Під час хірургічного втручання на нозі в режимі он-лайн у пацієнта в операційній запитали, як він себе почуває. І той спокійно відповів: «Нічого не болить. Відчуваю себе дуже добре, справжнє блаженство, наче на сьомому небі!». Апаратура зафіксувала, що робочий тиск фактично не змінився, людині комфортно, доза знеболювального оптимальна, тому менші наслідки його негативного впливу на організм. Отже, черговий раз на практиці доведено ефективність методу реґіонарної анестезії. Сподіватимемося, що ці інновації широко застосовуватимуться в лікарнях нашої області.